Народна етимологія: поняття, значення та застосування в лінгвістиці

Словники і не тільки

Перш ніж 1999 займуться народної етимології Булигіна та Шмельова, свій варіант тлумачення цього словосполучення буде видано в словнику, складеному під керівництвом редактора Ушакова. Представлене тут тлумачення суттєво відрізняється від усього сформульованого раніше, хоча і має певні типові особливості. Такі визначення згодом використані Розенталем. Даним типом етимології передбачається позначати процеси зміни, переосмислення, взятого з чужої мови, значно рідше властивого власним мови слова. При цьому за зразок беруться слова, які звучать подібно, але є в рідній мові. Помилкова етимологія передбачає формування семантичних зв’язків, виходячи із зовнішніх ознак і збіги звуків. Цей процес протікає без будь-якої уваги до фактичної реальності і істинному походженням.

Зазначене визначення – перше, у якому дитяча і народна етимологія розглядаються як явища, при якому слово переробляється. Як кажуть сучасні лінгвісти, філологи, саме переробка – основний, ключове характерне якість хибної етимології. Втім, і термін, і його трактування викликають чимало суперечок ще з 19-го століття. Багато вчених вважають словосполучення, вибране для позначення явища, вкрай невдалим, але його використання закріплено традиціями. Сьогодні це не просто народний варіант етимології, але й морфологічні, фонетичні, семантичні корекції деякого певного слова.