А якщо аналогія?
Як вважають деякі фахівці у сфері лінгвістики, можна було б аналогічним чином підійти до визначення того, що являє собою народна етимологія. Яку ми розглядаємо сьогодні. В деякій мірі можна назвати такий формат етимології народною творчістю, адже саме простий люд формує нові слова, змінює існуючі, трансформує що прийшли з інших мов, маючи повне право на такі перетворення. Як вважають деякі, це визначення неприйнятно в науці, оскільки відбувається змішання академічної сфери та простого життя, що не допускається вченими. Водночас доводиться визнати, що мовне творчість – це давня сфера діяльності людини, яка притаманна навіть тим зовсім малим народам, у яких взагалі немає власних лінгвістів, філологів.
Проте, якщо визнати народну етимологію сферою творчості простих людей, це автоматично приведе її межами науки. Суспільство просто не зможе усвідомлювати таку діяльність як наукову, якщо вона називається народною творчістю. Етимологія як термін позначає приналежність до науки, отже, якщо певний процес не можна вважати властивим науці, значить, не можна застосовувати до нього слова, які використовуються тільки і виключно в академічному середовищі. При цьому слід враховувати, що народне словопроизводство – це явище, спрямоване на фонетичне освоєння, семантичний усвідомлення, словотвір. Займаються словопроизводством особи не мають мети відновити історію певного слова і ніколи до такого не прагнули.
