Справжнісіньке пекло, або сила слова

Фразеологізми яскраво і емоційно описують душевний стан людини. І де б не жила людина, він володіє уявою. Саме уява допомагає нам побачити навколишній світ у фарбах. Тому, вдаючись до допомоги фразеологічних зворотів, можна яскраво й емоційно висловити своє ставлення до світу. Але, як відомо, позитивні і негативні емоції сильні, вони справляють враження і залишають слід у душах людей. У статті ми розглянемо одну з них. Мова піде про тлумачення і походження фразеологізму «пекло».

Значення

Сталий вираз використовують у тому випадку, коли хочуть описати якесь місце мук, де життя і її умови нестерпні. Більш того, це словосполучення передбачає нестерпний шум, метушню, штовханину. Хотілося б звернути увагу на слово «суцільну», походження якого сягає корінням у давні часи. Коли уявлення людей про життя кардинально відрізнялися від сьогоднішніх. Слово «суцільну» утворено від слова «край», тобто межа або край. Так, у давнину люди уявляли, що сонце світить до певної межі, або кромки, а там – пітьма непроглядна, або справжнісіньке пекло.

Досліджуване прикметник стало асоціюватися з проблемами, страхами і відчаєм. А слово «пекло», як відомо, завжди означало місце страждань. Зазначимо, що темрява ще з давніх часів асоціювалася у людей зі страхом і стражданнями, так як саме з приходом темряви відбувалися набіги ворогів і кровопролиття. Таким чином, кромішнє пекло – це може бути опис страху, болю, хауса, безладу.