Справжнісіньке пекло, або сила слова

Історія походження

У часи правління російського царя Івана Грозного Русь пережила опричнину, мета якої було збільшення скарбниці держави і зміцнення централізованої влади. В ті далекі часи у слова «суцільну» з’явилося нове значення – «крім», яке в свою чергу було синонімом до старорусскому слова «опріч». Саме це слово лягло в основу назви тих нововведень, що торкнулися економічний і політичний розвиток країни.

Опричнина супроводжувалася репресіями. Причому методи були не цілком законні, а часом і жорстокі. Якщо висловлюватись сучасною мовою, то можна сказати, що країна пережила беззаконня, права людини були порушені, людське життя не коштувала копійки, закон грубо порушувався. Тих людей, на яких були покладені наказом царя такі повноваження для зборів опричнини, в народі називали «кромешниками». Тим самим підкреслювали їх жорстокість, безцеремонність і цинізм зі значенням «непроглядного пекла».

З тих самих пір це прикметник придбало негативне значення, а спогади про «кромешниках» носило зневажливий характер і використовувався людьми як лайливі слова. В даний час прикметник вживається в складі фразеологического обороту «справжнісіньке пекло».

Зазначимо, що з цим словом існує багато різних виразів, які в поєднанні з них посилюють негативне сприйняття. Отже, це і непроглядна темрява, і суцільну темряву.