Заборони в ісламі: основні положення, пам’ятка і особливості віровчення

Іслам – релігія, оточена безліччю чуток, легенд, помилкових уявлень. Особливо поширені хибні думки про те, що заборонено в мусульманському середовищі. Часто люди бувають впевнені у тому, що під забороною взагалі все – від гучної музики до використання інтернету, хоча це і не відповідає дійсності.

Знати про те, які заборони в ісламі існують насправді, потрібно не тільки тим, кому цікава ця давня релігія, або ж тим, хто збирається на відпочинок в мусульманську країну. Наша держава багатонаціональне і відрізняється наявністю різних релігійних конфесій. Мусульман в Росії нітрохи не менше, ніж православних. Тому можна стверджувати, що іслам – невід’ємна частка російської культури. Відповідно, мати уявлення про нюанси мусульманства необхідно.

Що це за релігія?

Перш ніж з’ясовувати, які існують заборони в ісламі, потрібно уявляти собі, що це за релігія. Дане віросповідання належить до числа авраамічних. Тобто є однією з трьох релігій Авраама», наймолодшій з них.

Число мусульман дуже велике. За кількістю прихильників ця релігія поступається лише християнству. Основоположником мусульманських догматів вважається пророк, політичний діяч і купець, проповідник і вчитель, який жив у 571-632 роках і відомий всьому світу під ім’ям Мухаммеда. Нерідко його називають Магомедом.

Що лежить в основі цієї релігії?

Не тільки заборони в ісламі існують, але і свого роду обов’язки. Це – стовпи віри, її суть, основа. До таких належать:

  • безпосереднє сповідання віри;
  • здійснення молитви;
  • дотримання посту;
  • роздача милостині;
  • паломництво до святинь.

Паломництво до святинь – це поїздка в Мекку, «хадж». Роздача милостині – це жертвування на благі цілі не менше 2,5% від особистого доходу. Під милостинею потрібно розуміти не тільки фактичне грошове вспомощевание жебраком, що стоять на вулиці. Це жертвування на благодійність в широкому сенсі слова. Приміром, якщо мусульманин підтримує художню галерею або спонсорує спортивна подія, то це теж милостиня.

Як називаються заборони?

Все, що заборонено мусульманам, входить в одне велике поняття, зване «харам». За давніми переказами, харам був створений самим Аллахом з метою випробування віруючих. При цьому, згідно з трактуванням священних текстів, уникання того, що включено в харам, приносить безпосередню, відчутну користь людям. Тобто харам – не аналог християнської схими або обітниці, у цього поняття зовсім інший зміст та інші цілі.

Не кожен заборона в ісламі називається харамом. Крім переліку того, що заборонив віруючим сам Аллах, є й інші обмеження. Їх виконання є якоюсь мірою справою добровільною. Як правило, ці обмеження пов’язані з певним духовним станом. Приміром, те, що називається терміном «джихад», як раз таким станом і є.

Яка мета заборон в цієї релігії?

Всі заборони в ісламі спрямовані на благо людини, як в прямому, так і в переносному сенсі. Приміром, кожен далекий від мусульманської релігії людина знає про те, що правовірні не їдять свинину. Якщо не вдаватися в філософські та духовні обґрунтування цієї заборони, то стає очевидною його проста, житейська користь. Досить складно вирощувати свиней і тим більше перетравлювати страви з їх м’яса, проживаючи в кліматичних умовах Близького Сходу.

Іншими словами, кожен з пунктів харама має не тільки духовне обґрунтування, але й просте, цілком материалистичное. Дотримуючись заборони, в ісламі прийняті, людина приносить користь не тільки своєї душі, але й тіла.

Якими можуть бути заборони?

Заборони, прийняті в мусульманстві, можуть бути постійними і тимчасовими. Зрозуміло, до постійних обмежень відноситься все, що входить в поняття «харам».

Дивіться також:  Надання першої долікарської допомоги при опіках в домашніх умовах

Під тимчасовими обмеженнями в першу чергу розуміються заборони, що діють протягом посту. Крім них, до тимчасових заборон відносяться добровільні або вимушені обмеження в чому-небудь. Наприклад, якщо людина дає обітницю Аллаху, що не вступить в близькість з дружиною до тих пір, поки не поклониться святинь в Мецці, то це добровільне обмеження. Прикладом вимушеного обмеження є відмова людини від чого-небудь у зв’язку з обставинами, станом здоров’я.

Про заборони в місяць посту

Пост дотримується в особливий місяць, званий рамаданом. Вимова може відрізнятися, як і у випадку з ім’ям пророка Мухаммеда. Нерідко цей священний місяць називають рамазаном. Поки він триває, діють особливі заборони. Релігії іслам властиве повне занурення віруючих в те, що вимагає від них Аллах. Це найбільш помітно в пост.

Під повною забороною:

  • інтимні стосунки;
  • прийом їжі і пиття протягом дня.

Зрозуміло, не можна палити, вживати алкоголь, проявляти грубість або ж уникати молитви. Їдять під час посту тільки вночі, п’ють теж.

Про постійні заборони

Всім відомий горезвісний заборона на свинину в ісламі далеко не єдиний. Головні заборонені дії такі:

  • протистояти старшим і батькам, посметь послухатися їх, не виконати волю;
  • позбавити людину життя без причини;
  • посягнути на чуже майно чи заподіяти йому якоїсь шкоди;
  • позичати гроші під відсотки, тобто займатися лихварством;
  • вдаватися до азартних ігор, вживати дурманні або наркотичні речовини і напої;
  • вступати в інтимні стосунки з представником своєї статі;
  • чинити перелюб;
  • красти, обважувати, обміряти, обраховувати або здійснювати інші не зовсім чесні махінації при торгівлі;
  • брехати;
  • привласнювати чуже майно або право на що-небудь, не розтрачувати свої кошти, а особливо сирітські;
  • здійснювати магічні обряди, ворожити, гадати;
  • використовувати службове становище, заборонені вимагання та хабарництво;
  • впадати в гнів, озлоблятися, віддаватися люті;
  • проявляти недбалість у справах;
  • заборона на зображення;
  • порушувати дані обіцянки;
  • їсти мертвечину, падло, м’ясо «нечистих» тварин;
  • перебувати в суспільстві сторонньої жінки без чоловіків з її сім’ї або інших людей;
  • самостійно трактувати релігійні тексти, пояснювати їх зміст іншим без наявності належної освіти й духовного статусу;
  • уподібнюватися тим, хто не дотримується ісламу;
  • ображати інших правовірних.

Зрозуміло, це далеко не всі заборони в ісламі. Список харама дуже великий, але багато чого в ньому якоюсь мірою застаріло, наприклад, заборона на поїдання мертвечини. Багато чого потребує і в роз’ясненнях не тільки для цікавляться, але і для самих мусульман.

Чи потрібно дотримуватися заборони щодо не мусульман?

Знаючи, які обов’язки і заборони іслам поклав на віруючих, більшість жителів центральної Росії, тих, хто застав роки розвалу СРСР і епоху перебудови, обов’язково зададуть.

У кожному великому місті в ті роки з’являлася велика кількість приїжджих, які сповідували цю релігію. Люди тікали з Карабаху, приїжджали торгувати і заробляти з Азербайджану, шукали кращого життя і народжені в інших місцях, наприклад, в Чечні. Багато згадають про те, як страшно було проходити молоденьким дівчатам повз ринків, поруч з якими обов’язково колом сиділи чоловіки на корточках або ж стояли. Кожну проходить обсипали шквалом коментарів, які складно прийняти за компліменти, хапали за руки, намагалися зупинити. Та й телевізійні кримінальні передачі були сповнені сюжетами про дії мігрантів, що абсолютно не відповідає змісту харама.

Дивіться також:  "Безпринципний людина" - це перевага чи недолік для розвитку та сучасного життя?

Пияцтво, куріння, розпуста, обман, насильство – все це заборонено Аллахом. Однак побачити це можна було повсюдно. Така поведінка багато в чому сформувала упереджене і негативне ставлення до ісламу в цілому.

Багато людей переконані, що всі заборони відносяться лише до самих мусульман. Дії ж, вчинювані щодо іновірців, гріхом, порушенням харама не є. Однак це не так. Харам потрібно дотримуватися кожному мусульманину, іншими словами, заборона стосується самого віруючого. Заборонено вчиняти конкретну дію в будь-яких обставинах. Наприклад, думка про те, що не можна чинити перелюб з мусульманкою, а з християнкою можна, або ж обважити іновірця – не гріх, помилково.

Тобто харам не виділяє об’єкт дії. Аллах забороняє сама дія, незалежно від того, до кого воно застосовується.

Особливості віровчення в розумінні суті деяких заборон

Заборона музики в ісламі – одна з найбільш спірних і складних тем, про яку століттями сперечаються духовні особи, філософи, сходознавці та інші вчені люди. Дійсно заборонені музика і танці? Як же тоді бути з всесвітньо відомим танцем живота? Чому про слухання музики написано в багатьох творах збірки «Тисяча і одна ніч»?

Однозначно відповісти на питання про те, як слід розуміти заборону музики в ісламі, віруючому може тільки імам. Але і в цьому випадку те, що скаже духовне обличчя, буде лише однією з можливих трактувань суті цієї заборони. В Сунні і Корані однозначно і прямо заявлено заборона на увагу «жінкоподібних чоловіків», грають на музичних інструментах. Спір про заборону на музику триває не один і не два століття, вона почалася, згідно з переказами, після зміни перших трьох поколінь мусульман.

Дуже неясним є заборона на зображення. Іслам заборону цей начебто трактує без розбіжностей, на відміну від обмеження на музику. Згідно священним текстам, не можна малювати, зображати, а ось, наприклад, викладати мозаїку можна. Але в сучасному світі існують такі речі, як відеокамери, фотоапарати. Потрібно вважати сімейну фотографію гріхом? Чому портрети Саддама Хусейна висіли в кожній установі, адже він був не тільки диктатором, але і мусульманином? А як бути з телебаченням? Зображення на екрані порушує харам?

Харам обмежує те мистецтво, яке претендує на факт створення, а його автор – на роль творця. Якщо людина не вважає, що в той момент, коли пише картину або робить фотознімок, він творить свою Всесвіт, як Творець цей світ, то гріха немає.

Що неприпустимо для жінки?

Заборони в ісламі для жінок не настільки жорстокі й безглузді, як вважають багато представниць слабкої статі, які виросли на Заході.

Для мусульманки неприпустимо:

  • виставляти себе напоказ;
  • пити спиртне;
  • курити;
  • бути неохайною або неохайною;
  • грубіянити, бути не зовсім скромною;
  • проявляти неповагу, непослух по відношенню до чоловіка або старшим;
  • перебувати в суспільстві сторонніх без супроводу;
  • вступати в інтимні стосунки до шлюбу;
  • слухати промови, наповнені вульгарністю, або вдаватися до лайки.

Що стосується одягу, то заборонено виставляти напоказ ноги, руки, плечі, зону декольте. Зрозуміло, є і більш суворі правила, але повсюдно вони не поширені. Наприклад, закривати обличчя потрібно далеко не скрізь і не завжди.

Дуже багатьом цікаво, може ісламська жінка працювати, вчитися, користуватися косметикою, парфумами? Широко поширена переконання, що все вищеперелічене і багато іншого мусульманкам недоступно. Це зовсім не так. Строгість заборон в різних школах ісламу, безумовно, не є однаковою. Проте отримувати освіту, працювати і користуватися косметикою або парфумерією не забороняють і найрадикальніші гілки ісламу. Питання тільки в тому, як саме жінка стане щось робити або ж використовувати.

Дивіться також:  Професійна ідентичність: структура, компоненти, формування

Наприклад, не всім мусульманкам можна працювати там, де працюють чоловіки або ж мається на увазі який-небудь контакт з ними. Наприклад, лікарем-урологом жінка, яка сповідує іслам, не стане працювати ні за яких обставин, а ось гінекологом або педіатром – цілком.

Що стосується парфумерії і косметики, то макіяж не повинен бути позбавленим смаку, вульгарним або ж виставляються напоказ. Іншими словами, мусульманка не стане фарбувати губи в яскраво-червоний колір, збираючись піти в магазин. Але те, яким макіяжем вона користується у стінах будинку, залежить тільки від неї самої і її чоловіка. До парфумерії пред’являються такі ж вимоги – запах не повинен бути різким, що привертає увагу, важким.

Що ж стосується отримання освіти, то ісламські жінки зовсім не позбавлені такого права. Більш того, у багатьох з них є вибір – отримання домашнього, жіночої освіти або навчання в установі якою-небудь професією, спеціальністю. У жінок, що народилися і виросли в західній цивілізації, такої можливості немає.

Заборони в ісламі для жінок, як і всі інші, переслідують одну основну мету – принесення користі. Дотримання вимог до одягу, поведінки не стільки обмежує жінок, скільки захищає їх. Складно уявити ситуацію, в якій що-небудь погане може статися з скромно одягненою дівчиною, не веде себе зухвало і знаходиться в компанії родичів. Або з кількома жінками, избегающими тих місць, де збираються для відпочинку чоловіки, і не п’ють в кафе спиртне.

Про обмеження на їжу і спиртне

Заборона алкоголю в ісламі стосується вживання всіх напоїв, дурманних розум і змінюють поведінку людини, впливають на його вчинки і слова. Ніяких різночитань або ж двозначності в цьому пункті харама немає. Заборона алкоголю в ісламі – повний і абсолютний, приводом для дискусій він не є. Проте заборонено не тільки алкоголь, але і всі інші дурманні розум речовини.

Харчові заборони в ісламі стосуються таких продуктів:

  • кров;
  • падло;
  • м’ясо самостійно померлих тварин і нечистих.

Нечистими тваринами є в першу чергу всеїдні, наприклад свині. До них же відносяться хижаки, падальщики. Не можна їсти м’ясо тварин, забитих не мусульманами.

Мертвечина, згадувана в харамі, це не тільки падаль. М’ясо тварин, померлих самостійно в загоні або в хліві, теж заборонено для приготування і вживання в їжу. Мертвечиною вважаються і тварини, що загинули в результаті:

  • затоплень;
  • засух;
  • пожеж;
  • повеней;
  • землетрусів;
  • травм;
  • похилого віку;
  • дії блискавки.

У наші дні цей список поповнив і худобу, підданий умертвінню електрикою. Що ж стосується питання про те, як трактується заборона, то перерахування конкретних видів продуктів, які можна їсти, буде відмінним у різних мусульманських духовних школах. Точно так само відрізняється і перелік того, що неприпустимо для жінок, тобто в одному варіанті вчення дівчатам дозволено трохи більше, ніж в іншому.

Приміром, такий продукт, як м’ясо їжаків, маликитский мазхаб дозволяє готувати і вживати в їжу. Зрозуміло, якщо тушка їжака була здобута на полюванні і з ім’ям Аллаха, а не знайдена після пожежі. Але інші школи ісламу забороняють їсти страви, приготовані з їжачків, незалежно від того, як здобули це м’ясо.