У багатьох творах російських класиків XVIII століття часто фігурує слово “чужина”. Давайте дізнаємося, яке воно має значення, звідки з’явилося в російській мові, і підберемо можливі синоніми та антоніми до цього іменника.
Що таке “чужина”?
Згідно з Тлумачним словником російської мови Ушакова, цей термін означає “чужа земля”.
В такому значенні це слово вживається у Гоголя, Пушкіна, Лєскова та інших відомих літераторів XVIII-XIX століття.
Походження слова “чужина” достовірно не відомо. Ймовірно, воно було утворено від прикметника “чужий” або “чужий”. В такому випадку можна простежити його етимологію аж до праслов’янської мови.
На користь цієї версії говорить те, що в інших слов’янських мовах (утворених від того ж праслов’янської) слово “чужина” вимовляється дуже схоже на російський варіант. В українському – “чужина”, в білоруському – “чужыне”.
Синоніми та антоніми
Дізнавшись, що таке “чужина”, розглянемо синоніми та антоніми до цього слова.
В якості альтернативи терміну часто використовується словосполучення “чужа земля”, рідше – “чужеземщина”. Іменник “закордон” є контекстуальним синонімом, так як його можна використовувати лише в певних випадках.
Примітно, що в сучасному російському мовою розглянутий термін вживається рідко. Замість нього частіше кажуть “закордон” або “зарубіжжя”. Можливо, це пов’язано з зміною ставлення до інших країн. Якщо раніше вони були “чужими”, то тепер сприймаються більш лояльно.
Саме ж іменник найчастіше використовують, коли хочуть стилізувати мова під старовину або підкреслити негативне ставлення до іншої держави. Наприклад, у фільмі “Кохання у великому місті” головні герої, обговорюючи походження своїх проблем, кажуть: “Може бути, це у нас чужиною відбило?”, намагаючись зв’язати те, що відбувається з фактом їх проживання в Америці.
В якості слів-антонімів у більшості випадків використовуються слова “батьківщина”, “будинок” (у значенні “батьківщина”). Іноді антонімом до “чужині” виступає словосполучення “рідна країна”.