По духовній традиції, розміщеній на Русі в X столітті, після її хрещення, було прийнято називати новонароджених на честь відомих святих, яких в цей день православна церква вшановувала. Природно, практично всі імена були запозичені з мов, які тією чи іншою мірою відносилися до етапу становлення православ’я як світової релігії: грецької, латини, староєврейської. Не винятком є і чоловіче ім’я – Фома.
Так, слово Фома утворено від «ті-ома» – що перекладається з давньоєврейської мови як «близнюк». «Тета» – перша буква, згідно з давніми переказами Біблії, вимовляється латиницею як «Т», а в кирилиці – як «Ф». Тому існують відмінності в католицькому і православному вимові імен, вони звучать як Томас і Фома відповідно.
Один з біблійних сюжетів зробив вираз з цим ім’ям крилатим: «Хома невіруючий». Воно з’явилося після того, як один з учнів Христа відмовлявся вірити в його воскресіння.
Поява прізвища на Русі
З кінця Х століття ім’я Фома початок приживатися на Русі. Насамперед, серед духовенства, а вже потім і серед звичайного населення.
Історія походження і значення прізвища Фомін бере свій початок у XV-XVI століттях, коли прізвища стали брати багаті верстви населення для виділення сімейної спадковості. Зазвичай сенс формування прізвищ зводився до збільшення різних суфіксів -ов/-ев і-ін до імені засновника роду. Цим же способом утворилася прізвище Фомін.
Згідно з даними перепису кінця XVII століття, найбільше поширення прізвище Фомін отримала на середньому і південному Уралі, про що також свідчить знаходження там безлічі однойменних сіл.
Значення і походження прізвища Фоміни: історичні особистості
У російських історичних архівах згадується безліч реально жили людей з прізвищем Фомін. З цих джерел видно, що вона була поширена практично у всіх сословиях:
- У середині XV століття жив відомий московський майстер-ювелір Іван Фомін, національність походження і прізвище якого, швидше за все, була єврейською.
- Одна з літописів повідомляє, що в 1550 році в поході на Казань був убитий воєвода Фомін Іван Дмитрович.
- У 1602 році В Москві просиджував дворянин – Фомін Богдан Іванович.
- Також московська перепис за 1685 рік повідомляє про боярина Фоміна Данила Івановича.
- Фомін Дмитро Іванович, 1571 опричник царя Івана IV.
- Фомін Богдан Данилович, в 1581 поміщик.
- Фомін Гліб, в 1547 московський воєвода.
- Фомін Василь, 1571 опричник царя Івана IV.
- Фомін Василь, в 1655 знатний козак.
- Боярин Фомін Андрій Борисович (1784).
- Багатий поміщик Фомін Петро Олександрович (1795).
- Статський радник Фомін Семен Олексійович (1783).
- Відомий поміщик Фомін Олександр Михайлович (1777).
- Статський радник Фомін Олександр Іванович (1838).
Під час Великої Вітчизняної війни ряд славних носіїв цього прізвища відзначений найвищими державними нагородами, серед людей з прізвищем Фоміни, походження яких російське, було кілька генералів, важливих державних і громадських діячів.
У радянський час представники цієї прізвища домоглися видатних результатів і популярності в архітектурі, музиці, бібліографії, книгознавстві, літературі, театрі. Про знатності даної прізвища говорить і наявність власного фамільного герба, зареєстрованого та описаного в офіційних геральдичних джерелах.
Особливості прізвища
Слід також зазначити, що від прізвища Фомін походження має безліч похідних прізвищ, які дуже поширені на території пострадянського простору:
- Фоминсын, потім Фоминцин (тобто Фомін син).
- Фомушкін.
- Фомочкин.
- Фоминенко.
- Фоменко.
- Фомкин.
- Фомченко.
- Фомякин.
- Фомяков.
- Фомягин і безліч інших.
Крім вже згаданого і зафіксованого в християнському святому письмі епізоду про «Фому невіруючого», в російській літературі і фольклорі, а також розмовної мови з цим іменем пов’язано декілька особливостей.
Незважаючи на безліч зафіксованих в історичних архівах і народної пам’яті видатних особистостей з подібним прізвищем, в народі Фомою зазвичай називали простакуватого, безініціативного, млявого, флегматичного людини. Часто зустрічалося вираз «На безлюддя і Фома дворянин». Нерідко Фомою називали злодія або шахрая, з цим очевидно і пов’язана назва “фомки” – звичайного знаряддя зломщиків, обценьків.
Висновок
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що історія походження прізвища Фомін є однією з найдавніших. Крім того, варто відзначити, що вона поширена не тільки на території Російської Федерації, але і за її межами.