Навчально-пізнавальні мотиви і дії
Ефективність застосування методу організації навчально-пізнавальної діяльності учнів безпосередньо пов’язана з рівнем і спрямованістю їх мотивації.
Діяльності без мотиву не буває. Мета навчання, поставлене перед учням, повинна бути трансформована в мотиви навчальної роботи. Відбувається це на основі ряду внутрішніх спонукань дитини. Мета – це те, на що спрямована діяльність. Мотив – те, заради чого ця діяльність в принципі здійснюється. Наявність сильного мотиву активізує пізнавальні й емоційні можливості. Ролі та змісту мотивів навчальної діяльності властиво змінюватися в залежності від віку учнів. Виділяють наступні групи мотивів:
- соціальні (пов’язані з ставленням учня до навколишньої дійсності);
- пізнавальні (відображають інтерес до змісту предмета, процесу пізнання як такого).
Саме другу категорію психологи вважають найбільш дієвою, якщо мова йде про навчання та пізнанні.
Крім мотивації, помітну роль в організації і здійсненні методів навчально-пізнавальної діяльності відіграє ступінь сформованості пізнавальних дій учня. Склад таких дій досить широкий:
- усвідомлення значущості досліджуваного питання, недостатності наявних знань для пояснення нових фактів;
- аналіз та зіставлення досліджуваних явищ і процесів;
- висунення гіпотез;
- збір матеріалів та їх узагальнення;
- формулювання висновків;
- використання одержаних знань в нових ситуаціях.