Людина – істота лінива, з-за чого насилу звикає до нового розкладу. І якщо в побуті йому допомагає будильник, то на свіжому повітрі або після сильних навантажень включати гаджети немає ніякого бажання. Тому в оздоровчих таборах та в армії використовується дещо інший метод. І це побудка, коли дзвінкий горн або гучний голос старшого офіцера змушують швидше підскочити на ліжку. Але як з’явилося слово? Потрібно придивитися до схожим поняттям!
Підбадьорення чи примус?
Оригінальна форма «будити» зустрічається практично у всіх східнослов’янських мовах з єдиною трактуванням, при якій кого-небудь звільняють від сну. Філологи вказують, що базовий дієслово – каузатив від «пильнувати», вихідним змістом якого є «не спати». В рамках свого дослідження Фасмер вказав на родинні литовські терміни:
- baudžiù, baũsti — загрожувати або примушувати;
- pasibaudýti — вирушати або підніматися.
Також показовим стане давньопруське etbaudints з перекладом «тямущий, бадьорий». Тобто персона не тільки знаходить жвавість тіла, але і починає краще міркувати.