Такт і ввічливість — це важливо!
Сьогодні у дипломатичному листуванні, так чи інакше, заведено дотримуватися вимог ввічливості і такту, уникати різких виразів, які зачіпають гідність країни, куди прямує ця дипломатична папір. Така документація вважається своєрідною продукцією, яка випускається у зовнішній світ структурами зовнішніх зносин. Саме тому оволодіння «азбукою дипломатії» — мистецтвом дипломатичної підготовки документації — це одна з необхідних критеріїв відповідності рівню співробітництва в міжнародному плані. Якщо дипломатії немає за письмовим столом, тоді її не буде і за столом переговорів.
Один і той же зміст у політичному плані, яке передається за допомогою неоднакових словесних виразів з вуст офіційної особи, що представляє інтереси конкретної держави або повноваження міжнародної організації, може бути сприйняте по-різному. Варто відзначити, що дипломатія цим користувалася завжди. Нюансировка слів і понять — це джерело можливостей, але лише для вмілій дипломатії.
Цікаво знати, що за часів Генріха IV дипломат Жаннен – француз – був посланий в Голландії заради виконання посередницької місії, яка полягала у відміні Сполучених провінцій Іспанії до переговорів про мир. Однак ні принц Оранський, ні іспанський король не були схильні до ведення переговорів. В результаті вони переривалися і по-новому поновлювалися кілька разів. Переговори тривали (якщо це спілкування можна так назвати) практично 2 роки, коли Жаннен, чітко знав, якою силою наділені слова і наскільки характерні слабкості навіть великим людям, вирішив замінити слово «світ» лексичним вираженням «тривале перемир’я». Так, для самолюбства монархів, які не бажали погоджуватися на мир, перемир’я здалося прийнятним.
