Мова дипломатії: традиційний і сучасний підхід
«Посли не мають ні кораблів, ні важкої артилерії, ні фортець. Їх зброя – слова і сприятливі можливості» (Демосфен). Саме так можна охарактеризувати мову дипломатії. Варто зазначити, що офіційно-діловий стиль краще всього сприймається у вигляді підстилів. Розглянемо основні особливості дипломатичного стилю. Під дипломатією слід розуміти мистецтво вирішення розбіжностей міжнародного рівня за допомогою мирних засобів. Це не що інше, як майстерність і техніка, які гармонійно впливають на міжнародні відносини і підкоряються певним звичаям та правилам. Дипломатичний мова доцільно розглядати як вираз, що вживається для позначення двох різних понять. В першу чергу мова йде про мову для офіційних дипломатичних зносин та укладання міжнародних договорів. У другу – про сукупності спеціальних фраз і термінів, що формують загальноприйнятий дипломатичний словник.
На сьогоднішній день немає обов’язкового мовного єдності, офіційного плану для складання договорів міжнародного рівня (в минулому офіційною мовою була французька). Справа в тому, що поступовим чином стверджується принцип мовного рівноправ’я. Державні органи зовнішніх зносин ведуть офіційну переписку на “чужій” мові за рідкісним винятком, а обмін дипломатичної документацією проводиться тільки на своїй національній мові.
Друге значення поняття мови дипломатії, що припускає сукупність спеціальних фраз і термінів, які входять до загальноприйнятого лексикону (наприклад, «добрі послуги», «модус вівенді», «третейський розгляд», «статус-кво» і так далі), передбачає, що питома вага подібних термінів в сучасній дипломатичній документації вельми незначний. Про стилі та мовою цих паперів існує цілий ряд зауважень, які заслуговують уваги, у книзі X. Вильднера. Книга називається «Техніка дипломатії». Автор зазначає, що дипломатичний стиль повинен відрізнятися в першу чергу ясністю і простотою. Під цим мається на увазі не банальність ремісничої методу вираження, а класична форма простоти, яка вміє вибирати для кожного об’єкта єдине слово, що підходить за конкретних обставин.
