Сімдесяті роки — це час великих надій і не менш важких за значимістю розчарувань у міжнародній політиці. Після реальної загрози глобального ядерного конфлікту в 1962 році світове співтовариство поступово прийшов до періоду розрядки в холодній війні між СРСР і США. Обидві сторони чітко усвідомили, що в міжнародних відносинах відбулися серйозні зміни. Почався пошук шляхів до безпеки через співробітництво, розпочалися міжнародні консультації, СРСР і США уклали низку важливих угод про обмеження оборонного потенціалу.
Термін «розрядка» в СРСР
Термін «розрядка міжнародних відносин» в СРСР вперше був озвучений у другій половині п’ятдесятих років Георгієм Маленковим — високопоставленим партійним діячем, головою Ради Міністрів СРСР, який курирував ряд стратегічних галузей оборонної промисловості, у тому числі створення першої АЕС у світі і водневої бомби. Згодом терміном користувалися Леонід Брежнєв і Микита Хрущов — перші секретарі ЦК КПРС.
Зовнішня політика СРСР
Зовнішня політика СРСР у часи Холодної війни не відрізнялася послідовністю. Радянське керівництво у 50-80 роках кілька разів вдавався в політиці до риторики розрядки, але потім знову переходило до відкритої конфронтації. Першим кроком на шляху зняття міжнародної напруженості у відносинах між двома наддержавами став офіційний візит у Сполучені Штати глави СРСР Микити Хрущова у 1959 році.
У другій половині шістдесятих склалася відносно стабільна біполярна система політичного устрою. Перед початком періоду розрядки міжнародної напруженості Радянський Союз наздогнав США за потужністю ядерного потенціалу, тобто країни досягли стратегічної рівноваги, яке було засноване на гарантоване взаємне знищення. Взаємне знищення — це доктрина, згідно з якою застосування зброї масового знищення однієї із сторін гарантовано призведе до повного знищення обох. Це зробило марними будь-які спроби нанесення по противнику раптового масованого удару.
Обмеження озброєнь
Сторони досягли рівності в ядерних силах, після чого приступили до розрядки. Почалося співробітництво в рамках радянсько-американської програми «Союз — Аполлон», Радянський Союз і Сполучені Штати підписали договір про обмеження озброєнь. ОСО врятувало економіку СРСР і США, оскільки нарощування ядерного потенціалу вимагало величезних матеріальних витрат. Остаточне угоду було досягнуто у Відні в 1979 році. Договір був підписаний Леонідом Брежнєвим і Джиммі Картером. Угода не була ратифікована Сенатом США, але положення сторонами дотримувалися.
Права людини в СРСР
У період розрядки міжнародної напруженості були підписані Гельсінські угоди (1975 рік), важливою частиною яких став блок про права людини. Ця частина документа широко не оголошувалася в СРСР, а відповідна інформація передавалася по західному радіо. З цього часу дисидентство в СРСР посилився, ставши більш масовим рухом.
Інша подія періоду розрядки — спроба використовувати зацікавленість верховних властей США в зниженні напруженості активістами Ліги захисту євреїв в 1969 році. Планувалося досягти скасування обмежень з боку радянської влади на міграцію євреїв. Активісти привертали увагу до становища євреїв в Союзі шляхом масових демонстрацій і акцій протесту, включаючи насильницькі проти радянських об’єктів. Ніяких реальних результатів це не принесло.
Період розрядки міжнародної напруженості закінчився у 1979 році, коли після підписання договору про обмеження озброєнь Радянський Союз увів війська в Афганістан, порушуючи взяті на себе зобов’язання щодо невтручання у справи інших держав. Ця подія є закінченням періоду розрядки.
Розрядка в європейських країнах
Зосередження управління ядерним потенціалом Заходу в руках Сполучених Штатів і ряд інцидентів з носіями ядерної зброї викликали критику політики США щодо ядерної зброї в Європі. Суперечності в командуванні НАТО в період розрядки (у роки 60-70-е) призвели до виходу Франції з участі в організації в 1966 році.
У тому ж році відбувся один із найбільших небезпечних випадків, пов’язаних з ядерною зброєю. Загорівся в повітрі американський бомбардувальник з ядерною зброєю справив екстрений скидання чотирьох бомб над селищем Паломарес в Іспанії з-за аварії. У зв’язку з цим Іспанія відмовилася засуджувати вихід Франції із складу НАТО і призупинила дію іспано-американського договору про військове співробітництво.
У ФРН до влади прийшли соціал-демократи на чолі з Віллі Брандтом. Цей період ознаменувався «східною політикою», в результаті якої був підписаний договір між ФРН і СРСР у 1970 році. Цей документ офіційно зафіксував стійкість державних кордонів і відмову від претензій на Східну Пруссію. Також декларувалася можливість об’єднання Німеччини у майбутньому.
Передумови розрядки в США
Ескалація війни у В’єтнамі призвела не тільки до серйозних економічних, але й до політичних наслідків: фінансові витрати на ведення бойових дій поставили під сумнів план «держави загального благоденства» Ліндона Джонсона і виконання програми «нових рубежів» Джона Кеннеді. Зросли внутрішня опозиція і активне антивоєнний рух в Штатах, що призвело до закликів до відмови від жорсткої конфронтації в Холодній війні.
У США початком періоду розрядки в Холодній війні став Карибська криза. Джон Кеннеді і Микита Хрущов усвідомили, що треба прийняти рішення, які б не призвели до повторення подібної ситуації в майбутньому. Але потім була пауза. Курс Ніксона ніяк не поліпшив ситуацію. Масові виступи, наприклад, спровокувала скасування відстрочки від призову студентів. Найвідомішим інцидентів став розстріл демонстрації в університеті в Кенті (1970 рік).
Хронологія періоду розрядки
У 1967 році, після початку здійснення спільного космічного проекту «Союз — Аполлон», відбулася зустріч президента США Ліндона Джонсона з головою Радміну СРСР Олексієм Косигіним в Гласборо. У 1969 році почалися переговори про обмеження наступальних озброєнь. У 1971-му у Вашингтоні було підписано Угоду щодо вдосконалення прямого зв’язку між державами, а також про заходи щодо зменшення небезпеки ядерної війни.
У період розрядки в СРСР у 1972 році було відкрито консульство США. У тому ж році підписано чергову угоду про співпрацю в культурній, науковій, технічній, освітній та інших сферах. Результатом виключно важливої події — першого офіційного візиту чинного президента США Ніксона) в Москву за всю хронологію — стало підписання договору про обмеження, тимчасове обмеження наступальних озброєнь, співробітництва в природоохоронній сфері, в області медицини, науки і техніки, дослідженні космосу в мирних цілях, документ «Основи взаємовідносин» і так далі.
У 1974 році відбулася зустріч Леоніда Брежнєва і Дж. Форда у Владивостоці. Політичні діячі підписали угоду про обмеження носіїв ядерної зброї до максимум 2400 одиниць пускових установок, включаючи не більше 1320 установок з роздільними частинами.
Культурне співробітництво СРСР і США
В рамках культурного співробітництво у період розрядки країнами був спільно знятий фільм «Синій птах» у 1976 році. Акторський склад — Георгій Віцин, Елізабет Тейлор, Маргарита Терехова, Джейн Фонду. Тоді ж пройшли гастролі ВІА «Пісняри» у Сполучених Штатах і спільна запис альбому з американської фольк-гуртом.
Економічне співробітництво
У період розрядки в міжнародних відносинах велася розробка космічних стикувальних модулів, спільно розгорталась система рятування людей, що терплять лихо (Коспас-Сарсат). У сфері хімічної промисловості просувалася політика Л. Костандова — міністра хімічної промисловості СРСР. Співробітництво здійснювалося за принципом: заводи в обмін на продукцію.
На початку сімдесятих Радянський Союз закупив американські самоскиди і бетонозмішувачі для будівництва каналів в Азії. У 1972-му був створений тваринницький комплекс на Кубані, обладнання та виробничу техніку для обслуговування якого поставляли Сполучені Штати. У ті ж роки розглядалася можливість закупівлі «Боїнгів-747» для радянської авіакомпанії «Аерофлот» з метою їх експлуатації на міжконтинентальних рейсах, що зв’язують Радянський Союз і Штати, але ці задуми так і не були здійснені.
PepsiCo в Радянському Союзі
У 1971 році відбулася зустріч президента компанії PepsiCo Дональда Кендалла з Олексієм Косигіним. В ході переговорів обговорювалося можливе співробітництво. Було досягнуто таких домовленостей: «Пепсі-Кола» почала продаватися в Радянському Союзі (перша партія була випущена в квітні 1973 року), почалося будівництво заводу з виробництва напою в СРСР (перший запустили 1974 року в Новоросійську). В рамках угоди компанія PepsiCo почала імпортувати в США горілку «Столична». Така схема використовувалася, тому що керівництво Радянського Союзу відмовилося вести розрахунки в іноземній валюті.
Закінчення розрядки відносин
Період розрядки завершився вторгненням Радянського Союзу в Афганістан. 24-25 грудня 1979 року палац Хафізулли Аміна, афганського політичного діяча і глави держави, був узятий штурмом, а сам він убитий. Після введення військ президент Сполучених Штатів Дж. Картер наказав Сенату:
- відкласти ратифікацію договору про скорочення озброєнь;
- обмежити або припинити експорт в СРСР деяких товарів (в першу чергу ембарго стосувалося високотехнологічної та сільськогосподарської продукції);
- призупинити обміни між СРСР і США в галузі науки, культури, освіти, медицини, науки і техніки;
- відтермінувати відкриття консульств.
Незабаром у США вирішили не посилати національну збірну на Олімпійські ігри в Москві 1980 року. До бойкоту Олімпійських ігор приєдналися більше 60 країн. Щоправда, певна частина держав зробила це з економічних причин, а Мозамбік, Катар і Іран взагалі не були запрошені міжнародним комітетом. Ідея бойкоту виникла на зустрічі НАТО. Глава штабу групи бойкоту Олімпіади, організованого Сполученими Штатами, зазначав, що головними ініціаторами були США, Великобританія і Канада, але в підсумку останні дві країни не прийняли участі в політичній акції. До речі, тоді у Філадельфії були проведені Ігри «Дзвони Свободи», які увійшли в історію як Олімпійські бойкот-ігри.
У 1981 році США ввели санкції проти СРСР у зв’язку з подіями в Польщі. Було вирішено призупинити польоти «Аерофлоту» і відкласти проведення переговорів, відмовитися від автоматичного продовження договорів, термін дії яких закінчувався в 1981 році, а також переглянути порядок отримання дозволів на постачання в СРСР деяких видів техніки. Так після розрядки міжнародні відносини знову перейшли до конфронтації.
