Перша світова війна внесла значні корективи в карту Європи. В ході переділу території після закінчення військових дій було організовано багато нових держав. Західні сили намагалися протиставити їх Радянському Союзу, зародився в них ідеї і послідовників своєї політики і напрями розвитку.
Найбільшої шкоди зазнала Німеччина, як країна-агресор. Версальським мирним пактом присікалася всяка імовірність відновлення країни, німці опинилися в жалюгідному становищі. Землі, що раніше належали державі, на заході були розділені між Францією і Бельгією, Польщі відійшли значні території східної Німеччини і частина земель СРСР.
Винісши сумні уроки Першої світової війни, Союз Радянських Соціалістичних Республік зробив спробу убезпечити себе і зберегти мир на території Європи. Так зародилася ідея підписання “Східного пакту”.
Ідея договору
Основною метою укладення угоди між країнами Східної Європи було дотримання незалежності кожної з них і цілісності територій. Радянським спілок у 1933 році був запропонований мирний договір, під назвою “Східний пакт”, який повинен був бути укладений між СРСР, Чехословаччиною, Польщею, Латвією, Фінляндією, Бельгією, Естонією і Литвою.
Гарантом дотримання угоди виступала Французька Республіка. Пакт стабільності для Південно-Східної Європи передбачав підтримку країн учасниць один одного у разі порушення цілісності кордонів зовнішнім агресором.
Відмова Німеччини та Польщі від СРСР пропозиції
Поряд з переговорами про підписання “Східного пакту” радянський уряд переводив переговори з Польщею і Німеччиною про недоторканності і непорушення кордонів країн Прибалтики. На що була отримана відмова від обох країн.
Польща не була зацікавлена в цьому, так як не мала дипломатичних відносин з Литвою. Причиною цього було захоплення Вільно угрупованням Желяховского – генерала, який не проігнорував рекомендації Ліги Націй і силою вступив на територію сусідньої держави. Німеччина відмовою переслідувала свої цілі, а саме приєднання литовського міста Мемеля до своєї території.
Варто відзначити, що політика відмовилися країн була антикомуністичною. Саме їх уряд побоювалося СРСР.
Основні положення “Східного пакту”
У результаті розробки проекту документа були виведені такі зобов’язання країн-учасників як:
- ненапад один на одного;
- непідтримання країни-агресора в військових дій проти країн-учасниць;
- підтримка в боротьбі з загарбниками, виходячи з Статуту Ліги націй;
- стримування можливих агресій з боку домовилися країн.
Позиція Німеччини
На чолі з рейхканцлером Адольфом Гітлером німецької дипломатії вдалося вийти з тіні шляхом укладення з урядом Польщі договору на початку 1934 року. Угода передбачала ненападу і суворе дотримання державних кордонів і незалежності сусідніх країн. Так Німеччина вперше за довгий час змогла відстояти свої права і вийти на політичну арену.
Фашистські сили в Німеччині прагнули позбутися від ізоляції і отримати право на озброєння армії і відновлення сильної країни, шляхом скорочення економічних заборон і зборів країнам-переможницям у Першій світовій війні.
“Східний пакт” німецьким урядом розглядався як відсторонення Німеччини від економічної та політичної арени Європи, тому французький міністр закордонних справ Л. Барту вніс корективи в пакт і виступив з пропозицією Німеччини бути союзником держав, що підписують документ. Ця пропозиція зустріла відмова з боку рейхстагу, так як повністю підтверджувало Версальські домовленості і залишало Німеччини без права претендувати на землі, втрачені в ході війни.
Ідея “Східного пакту” не була зустрінута належним чином в Європі, надто різнилися політичні курси країн. Після вбивства Луї Борту Франція змінила свої погляди на сусідство з Німеччиною і вступила в підтримку та співпрацю з нею.
Слабкі сторони пакту
Угоду, запропоновану Францією і Радянським Союзом, мало низку протиріч. За словами секретаря аусамта Е. Мейєра вони полягали в:
- посилення впливу Франції та СРСР в Європі і упереджене ставлення до Німеччини, а також її ізоляцію;
- німецькому уряду не варто втручатися в можливі конфлікти з іншими країнами, оскільки залишалася маса спірних питань щодо територіальної цілісності держави і повернення її земель;
- сили Німеччини настільки малі, що вона не може бути повноцінним учасником проекту “Східного пакту”, з чого випливало або озброєння Німеччини, або роззброєння інших країн-учасниць.
Для СРСР пакт також не був всіляко вигідним, так як мав на увазі неповерненню Західно-Українських земель, які відійшли до Польщі.
По суті, в “Східному пакті” найбільш вигідні позиції належали Франції, але уряд СРСР готовий піти на всі поступки, щоб стримати можливих агресорів і протистояти майбутнім загрозам. Антикомуністично налаштованих Німеччина і Польща представляли собою ймовірних противників більшовицького правління в Радянському Союзі.
“Східний пакт” 1934 року так і не був введений в силу з-за відмови Німеччини та Польщі від участі в ньому.
