Зв’язок спілкування і діяльності
Спілкування, як одна з головних потреб людини, тісно пов’язане з його діяльністю. Деякі психологи, особливо зарубіжні, вважають, що спілкування та діяльність – поняття протилежні. При розгляді цього питання потрібно враховувати різні підходи до визначення цієї зв’язку.
Представники вітчизняної психології висувають теорію єдності спілкування й діяльності людини. Такі висновки були зроблені за переконання про те, що спілкування людей являє собою живі і реальні взаємини між окремо взятими індивідами. Вони, в свою чергу, завжди зароджуються на предмет чого-те, з якої причини чи з-за якоїсь діяльності тієї чи іншої людини. Це означає, що їх опосередкована комунікація наявністю якогось спільного заняття, а значить, саме спілкування є частина всього діяльного процесу.
Є й третя точка зору, прихильники якої говорять про те, що діяльність людини та спілкування людей – це не елементи одного цілого, а, швидше, різновиди один одного. Згідно цієї теорії спілкування являє собою якийсь особливий вид людської діяльності.
Незважаючи на такі відмінності, всі три думки мають спільні моменти. Вони підтверджують тісний і нерозривний зв’язок між спілкуванням і діяльністю як такими і вважають, що аналізувати їх варто тільки в контексті один одного.
