Сприйняття
У дошкільному віці розуміння дитиною навколишнього світу відрізняється нестійкістю, неорганізованістю, розмитістю. Тому подальше знайомство з сприйняттям стає істотним елементом пізнання в молодшому шкільному віці, психологічна особливість і характеристика якої відображається головним чином у відповідальності за подальшу розумову і поведінкову модель у дітей. Тобто, іншими словами, від того, як дитина сприйме отриману інформацію, залежить те, як він її розтлумачить згодом і те, як поведе себе в якості реакції на сприйняття.
Примітно, що до кінця першої ступені школи сприйняття дітей стає більш аналітичним: вони починають постійно аналізувати побачене, почуте, диференціювати різні речі (розмежовувати на «погано» або «добре», «можна» чи «не можна») – пізнання навколишнього світу малюком приймає більш організований характер.
