Психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку: основні поняття, соціальна адаптація

Навчальна діяльність

Ще одна психолого-педагогічна особливість учнів молодшого шкільного віку – це прийняття навчання за провідну діяльність. Найголовніше, що на цьому етапі розвитку турбує школяра – освітній процес. Він пізнає нові моменти, засвоює нові навички, набуває нові вміння, вибудовує довірчі стосунки з учителем, вбачаючи в ньому щось дуже значиме, те, що допомагає йому дорослішати і ставати розумнішими. Для дитини вчитель – соціально значущий авторитет. Але якщо педагог допустить лояльність у питанні дисципліни і правил, для дитини ці правила відразу втратять свою суттєвість.

Спілкування з однолітками

Дивно, але факт: численними дослідженнями було доведено, що найбільш ефективно дитина засвоює матеріал саме в колі своїх однолітків, у процесі спілкування з ними. Коефіцієнт засвоєння навчальної теми більш високий при груповому вивченні хлопцями якогось явища, ніж один на один з учителем. Це ще одна психолого-педагогічна особливість дітей молодшого шкільного віку.

Важливо відзначити, що перешкоджати спілкуванню з однокласниками ні в якому разі не можна. По-перше, для дитини це і так серйозний крок – почати спілкуватися з іншими людьми, з хлопцями, яких він не знає. По-друге, через замкнутості в ранньому дитинстві у дорослому житті такі індивідууми стають відлюдькуватими, соціально неактивними, самотніми, тому розглянутий вік – хороший старт для зародження правильних і потрібних комунікацій.