Класифікація
За характером вираженої фармакологічної дії виділяють 2 основні групи цих ліків:
- 10-алкіл-похідні (нейролептичний, седативний і протиалергічний ефект);
- 10-ацил-похідні (застосовуються при терапії серцево-судинних захворювань).
До алкіл-похідних фенотіазину відносять “Промазин”, “Прометазин”, “Хлорпромазин”, “Левомепромазин”, “Трифлуоперазин”. У них в положенні 10 (див. структурну схему вище) знаходиться липофильная група з третинним азотом. До ацил-похідним засобів зараховують “Морацизин”, “Етацизин”, які містять карбоксильную групу в структурі активних молекул.
Існує також інша класифікація – за характером радикалів у атомів азоту. Порівняльна характеристика дії похідних фенотіазину та їх розподіл за цією ознакою наведено в таблиці нижче.
Група похідних | Основний фармакологічний ефект | Типовий представник | Частота побічних ефектів |
Аліфатичні | Помірний антипсихотичний та седативний | Хлорпромазин | Помірна |
Пиперазинового | Сильний антипсихотичний, протиблювотний, помірний антидепресивний, активуючий | Трифлуоперазин | Висока |
Пиперидиновые | Помірний антипсихотичний, седативний, противотревожный, коригуючий поведінка | Тіоридазин | Низька |
Серед препаратів нового покоління можна виділити наступні:
- антидепресанти (“Фторацизин”);
- засоби, які розширюють коронарні судини (“Нонахлазін”);
- антиаритмічні ліки (“Етацизин”, “Етмозин”);
- протиблювотні (“Тиэтилперазин”).
