Похідні фенотіазину: класифікація, застосування, побічні ефекти

Похідні фенотіазину – одна з найважливіших груп лікарських засобів в сучасній фармакології, застосовувана в терапії психічних розладів та інших патологій. Відкриття нейролептичного і антипсихотичної ефектів було зроблено випадково, при розробці протиалергічних препаратів. Крім основних властивостей, для них характерний широкий спектр дії на організм людини, який в більшій мірі залежить від хімічної структури з’єднань.

Загальний опис

Похідні фенотіазину є основними представниками сучасних нейролептичних засобів. Фенотіазін, з якого синтезуються речовини даної фармакологічної групи, раніше застосовувався в медицині в якості антигельмінтного і антисептичного препарату, але в даний час він втратив своє значення. Зараз він використовується в сільському господарстві як інсектицидну і протигельмінтний засіб. Це речовина не має ні психотичними, ні нейротропними властивостями.

У 1945 р. французькими дослідниками було встановлено, що при введенні в його формулу N-диалкиламиноалкильных радикалів можна отримати з’єднання з нейролептичної активності.

Узагальнено хімічну структуру нейролептичних похідних можна представити в наступному вигляді: