Похідні фенотіазину: класифікація, застосування, побічні ефекти

Побічні ефекти

Більшість нейролептиків на основі фенотіазину є «типовими» за характером побічних наслідків, тобто викликають екстрапірамідальні розлади (ознаки паркінсонізму):

  • підвищений м’язовий тонус;
  • тремор;
  • рухова загальмованість (уповільнення активних рухів);
  • маскоподібне обличчя, рідкісне моргання;
  • застигання в одній позі і інші симптоми, поступово наростаючі.

Прийом антипсихотичних засобів з групи похідних фенотіазину призводить до появи таких найбільш поширених побічних ефектів:

  • дезорієнтація в просторі;
  • алергічні реакції на шкірі та слизових, пігментація, чутливість до сонячних променів;
  • порушення менструального циклу;
  • галакторея (патологічне виділення молока з молочних залоз, не пов’язане з грудним годуванням);
  • спастичні скорочення м’язів обличчя і шиї;
  • імпотенція;
  • збільшення грудних залоз;
  • гіпертермія;
  • зниження артеріального тиску і його коливання;
  • рухове занепокоєння, непосидючість;
  • тахікардія;
  • сонливість;
  • зниження вироблення слинних і травних залоз, відчуття сухості у роті;
  • погіршання моторики травного тракту;
  • гемолітична анемія;
  • затримка сечовипускання.

Багато з цих препаратів при тривалому прийомі викликають ефект звикання.