Педагогічні ідеї Песталоцці. Праці Песталоцці

Наукові праці

У 1781 р. Песталоцці було закінчено і видано твір «Лингард і Гертруда», яке стало педагогічним романом. На початку 19 ст. він представив своїм читачем нові твори. У них знайшли відображення педагогічні ідеї Песталоцці щодо нових методів початкового навчання. Це чотири книги. Серед них твори Песталоцці «Як Гертруда вчить своїх дітей», «Азбука наочності, або Наочне вчення про вимірі», «Книга матерів, або порадник для матерів, як навчати дітей спостерігати і говорити», «Наочне вчення про число». У 1826 р. світ побачило ще один твір. Свої праці Песталоцці, будучи літньою людиною вісімдесяти років, завершив твором «Лебедина пісня». Воно стало підсумком професійної діяльності великого педагога.

Сутність ідей Песталоцці

Усе життя великого педагога-демократа пройшла в економічно відсталій Швейцарії, яку вважали селянською країною. Все це не могло не позначитися на світогляді Песталоцці. Вплинуло його бачення світу і на розроблені ним педагогічні погляди.

Згідно теорії Песталоцці, всі позитивні задатки, які є у людини, необхідно розвивати в максимальному ступені. Мистецтво вихователя педагог порівнює з мистецтвом садівника. Дитини вже сама природа наділила певною силою, яку слід лише розвинути, зміцнити і направити в потрібне русло, усунувши негативні зовнішні перешкоди і впливу, здатні порушити природний рух розвитку.

Згідно педагогічних ідей Песталоцці, центром виховання дітей служить формування особистості й морального обличчя людини. Метою такої роботи є гармонійний та всебічний розвиток усіх здібностей і природних сил людини. При цьому педагогові не можна пригнічувати процес природного розвитку особистості. Він лише повинен направляти підростаючого людини по правильному шляху і не допускати надання на нього негативного впливу, здатного відхилити дитини в сторону.

Сутність виховання, як розуміє його Песталоцці, полягає в злагоді з природою. Проте цілеспрямоване навчання необхідно кожній дитині. Адже якщо він буде наданий сам собі, то розвиток піде стихійно і не дозволить досягти необхідного рівня гармонійного розвитку особистості, який необхідний людині як члену суспільства.