Який же статус перекладу
Тим не менш, хоча переклад, безумовно, є відтворенням оригіналу, немає необхідності виділяти його на користь останнього, єдиною заслугою якого часто є його попередник у часі. Дійсно, як іноді зазначалося, багато видів мистецтва включають відтворення у своєму виконанні (наприклад, акти інтерпретації на сцені або в музичних уявленнях). Фактично, переклади забезпечують справжню інтерпретуючу функцію, оскільки більш пізні версії тієї ж роботи відкривають нові грані і часто оновлюються після перечитування.
Ймовірно, що припущення про те, що кожен оригінальний текст повинен за своєю природою обов’язково перевершувати його переклад (як в онтологічному, так і в якісному відношенні), посилено в романтизмі з сублімацією творчості, індивідуалізму та оригінальності. Проте набагато раніше ми можемо знайти численні звіти, які не говорять про паритетних відносинах. Ця передчасна, оцінна і нормативна концепція породжена традицією, неминуче орієнтованої на перший полюс, в останні роки систематично піддається сумніву різними постструктуралистскими теоретиками, які присвятили себе переосмислення поняття оригінальності. Ця точка зору стверджує, що іноземний текст не самодостатній і не є незалежним, а буде, з метафоричної точки зору, сам по собі перекладом, що є результатом обробки автором значення, концепції, емоцій.
