Формування свідомості особистості
У педагогічній практиці існують методи та прийоми виховання, що дозволяють передавати особистості знання про явища і основні події навколишнього світу. Їх основною метою є формування переконань і понять, власної думки і оцінки того, що відбувається.
До загальних особливостей методів і прийомів виховання даної групи можна віднести їх вербальность. Іншими словами, вони орієнтуються на слово. А воно, як відомо, у всі часи було найсильнішим засобом для процесу формування особистості. Слово при використовуються методи і прийоми виховання звернена до свідомості учня. При цьому воно сприяє виникненню у нього переживань і роздумів. З допомогою слова діти починають осмислювати мотивацію власних вчинків і особистий досвід. Тим не менш у відриві від інших методів і прийомів виховання, подібний вплив не може бути достатньо ефективним. Саме тому для формування свідомості особистості використовуються переконання і розповіді, роз’яснення і пояснення, етичні бесіди та лекції, вмовляння і диспути, приклади і навіювання. Розглянемо деякі з цих елементів докладніше.
Використовується в педагогічних методах і прийомах виховання переконання являє собою розумне доказ того або іншого поняття, оцінку того, що відбувається або моральної позиції. Учитель пропонує учням вислухати запропоновану їм інформацію. Однак при цьому діти сприймають не тільки судження і поняття. Більшу увагу вони звертають на логічність викладу вчителем своєї позиції. При оцінці отриманої інформації учні або затверджуються у своїх позиціях і поглядах, або починають їх коригувати. Переконуючись у тому, що сказане є істиною, вони здатні сформувати власну систему поглядів на соціальні відносини, суспільство і світ.
Реалізувати переконання як метод виховання дозволяють різні його форми. Зокрема, педагогом можуть бути використані байки і біблійні притчі, історичні аналогії і уривки взяті з літературних творів. Досить ефективним стане слово і при проведенні дискусій.
Серед методів і прийомів дошкільного виховання частіше всього зустрічається розповідь. Використовують його також в молодших і середніх класах.
Розповідь являє собою яскраве і емоційний виклад певних фактів. При цьому він входить в перелік методів і прийомів морального виховання. З допомогою розповідей діти отримують уміння розрізняти хороше і погане. Вони вбирають інформацію про ті правила поведінки, які існують у суспільстві, а також про моральних вчинках.
Читаючи розповідь, педагог вчить дітей так чи інакше ставитися до героїв оповідання. Одночасно з цим він розкриває своїм вихованцям поняття доброго вчинку. Також діти повинні почути і про те, яким героям їм потрібно наслідувати і які якості їх характеру повинні стати для учнів прикладом. Розповідь дозволить дітям з нових позицій переглянути поведінка як своє, так і однолітків.
Для малюків, які відвідують молодші групи ДНЗ, використовуються казки. В них повинно бути не більш 2-3 героїв. Це дозволить дітям зрозуміти і усвідомити сюжет. Для вихованців середніх і старших груп педагогом підбираються розповіді складніше. Дитина в цьому віці вже здатний аналізувати почуте і робити певні висновки.
Серед методів і прийомів морального виховання виділяють також пояснення. Його використовують у тих випадках, коли педагог з допомогою розповіді не зміг досягти ясного і чіткого розуміння дітьми будь-яких правил поведінки, принципів, законів і т. д. Пояснення являє собою доказову форму викладу, в основі якої знаходяться логічні умовиводи, встановлюють істинність того чи іншого судження. У багатьох випадках даний метод педагог поєднує із спостереженням за учнями. Це дозволяє йому поступово перейти на розмову з ними.
Ще одним методом, використовуваним для формування свідомості особистості, є роз’яснення. До нього педагог вдається в тих випадках, коли йому необхідно повідомити дітям про нових для них моральних порядках, вплинувши при цьому на їх почуття. Роз’яснення використовується з метою формування і закріплення форми поведінки і моральної якості. Від пояснення і розповіді даний метод відрізняє його орієнтованість впливу на окрему особу або певну групу дітей. Роз’яснення у педагогічній практиці постійно використовується при роботі з дошкільнятами. Адже ці діти володіють невеликим життєвим досвідом і не завжди можуть правильно вчинити в тій чи іншій ситуації. Саме тому вихователю важливо роз’яснювати їм певні вимоги і правила поведінки, зокрема, вказувати на необхідність дотримання режиму в дитячому садку. Основне для педагога, який використовує даний метод, – не перетворювати його в нотацію.
У тих випадках, коли вихованцеві належить прийняти певні установки використовується навіювання. З його допомогою педагог здатний впливати на особистість, створюючи мотиви її діяльності.
Навіювання посилює інші методи, прийоми виховання дошкільнят. Воно особливо сильно впливає на почуття, а через них – на волю і розум людини.
При використанні цього одного з найбільш ефективних методів виховання виховні прийоми, задіяні педагогом, пов’язані з процесом самонавіювання. Дитина при цьому буде намагатися дати емоційну оцінку своїй поведінці.
Одночасне сполучення прохання з роз’ясненням і навіюванням являє собою ще один метод виховання – переконання. В цьому випадку дуже багато чого буде залежати від того, в якій формі педагог стане звертатися до дитини, від моральних якостей і авторитету вчителя. Які при цьому можуть бути застосовані форми виховання? Методи і прийоми при увещевании являють собою похвалу, звернення до почуття сорому, власної гідності, покаяння. При цьому важливо, щоб дитина усвідомив шляхи для виправлення.
