Методи та прийоми виховання: опис, характеристика, класифікація

Засоби виховання

Дане поняття означає все те, за допомогою чого педагог вдається при впливі на своїх воспитуемых. Засоби виховання можна розбити на дві групи. З одного боку, до них відносять найрізноманітніші види діяльності. З іншого – під засобами виховання розуміють сукупність конкретних предметів і заходів, що використовуються вчителем у процесі реалізації певного методу педагогічного впливу. Це може бути слово або наочні посібники, література та бесіди, кінофільми, твори музичного та образотворчого мистецтва і т. д.

Прийоми виховання

Даний елемент є складовою частиною методів педагогічного впливу. З допомогою застосування різних прийомів можлива зміна поглядів дитини, її мотивів і поведінки. У результаті такого впливу відбувається активація резервних можливостей вихованця. Після цього дитина починає діяти тим чи іншим чином.

Всі існуючі в даний час прийоми виховання розділені на групи. Перша з них пов’язана з організацією спілкування і діяльності дітей у колективі однолітків. У цю групу входять такі прийоми виховання:

  • «Естафета». Свою діяльність педагог організує таким чином, щоб відбувалося взаємодія учнів з різних груп.
  • «Акцент на краще». Під час розмови з дітьми педагог прагне підкреслити в них найкраще. Необхідно, щоб оцінка була об’єктивною і спиралася на конкретні факти.
  • «Взаємодопомога». При використанні цього прийому педагогічна діяльність організовується таким чином, щоб успіх загальної справи залежав від того, наскільки діти будуть допомагати один одному.
  • «Руйнування стереотипів». Даний прийом передбачає доведення до свідомості дітей того факту, що в колективі думку більшості його членів не завжди є правильним.
  • «Історії про себе». Даний прийом використовується педагогом для того, щоб діти краще розуміли один одного. Він пропонує їм скласти історію про себе і разом з друзями зіграти її в якості маленького спектаклю.
  • «Спілкуватися за правилами». У цьому випадку педагог встановлює для своїх учнів певні правила. Вони покликані регламентувати поведінку і спілкування учнів і визначати, в якому порядку і в яких випадках можна спростовувати, критикувати і доповнювати думку товаришів. Такий прийом дозволяє зняти негативні моменти в спілкуванні, захистивши при цьому статус кожного з учасників.
  • «Корекція позиції». При використанні даного прийому педагог здатний тактовно змінити думку учнів, а також прийняті ним ролі та образи, які знижують продуктивність їх спілкування з однолітками.
  • «Загальна думка». Даний прийом передбачає висловлювання учнів на тему відносин з оточуючими людьми по ланцюжку. При цьому одні починають, а другі продовжують, уточнюють і доповнюють висловлену думку. Від найпростіших суджень діти переходять до аналітичним. Після цього при введенні відповідних вимог педагог переводить розмову в русло проблемних висловлювань.
  • «Справедливий розподіл». Даний прийом дозволяє створити рівні умови для прояву ініціативи кожним учнем. Адже нерідко трапляються ситуації, коли агресивні атаки і виступи деяких дітей гасять бажання спілкування у їхніх однокласників.
  • «Мізансцена». Суть даного прийому полягає в зміні характеру спілкування та його активізації при розташуванні учнів у класі в певних поєднаннях один з одним, що може мати місце на різних етапах виконання поставлених завдань.
  • Наступна група прийомів передбачає організацію діалогу вчителя і дитини, що в кінцевому підсумку повинно сприяти формуванню ставлення останнього до тієї або іншої значущої проблеми. У цьому випадку використовується:

  • «Рольова маска». Учитель пропонує своїм вихованцям увійти в образ іншої людини, виступивши не від свого імені, а від того, чию роль він буде грати.
  • «Прогнозування ситуації». При використанні такого прийому педагог, проводячи бесіду, пропонує дітям висловити припущення про розвиток того чи іншого конфлікту. Одночасно з цим учитель повинен разом з дітьми спробувати знайти вихід зі сформованої ситуації.
  • «Оголення протиріч». При використанні даного прийому педагог дає творче завдання своїм вихованцям. У ході його виконання він пропонує дітям обговорення кількох точок зору, суперечать один одному.
  • «Імпровізація на обрану дітьми тему». Цей прийом також передбачає творчу роботу учнів. Діти обирають будь-яку тему, що викликає у них інтерес, і переносять всі події в абсолютно нові умови.
  • «Зустрічні питання». Педагог поділяє учнів на групи. Кожна з них починає готувати зустрічні питання. В подальшому вони разом з відповідями повинні бути піддані колективного обговорення.
  • Використовуючи педагогічні прийоми, вчитель повинен в першу чергу орієнтуватися на свій власний приклад, звертатися до незалежних експертів, відстежувати зміну обстановки і т. д.

    Прийоми виховання являють собою приватні випадки використання окремих засобів виховання. При цьому обов’язковою умовою є облік конкретної педагогічної ситуації. Методи і прийоми в технології виховання можуть заміняти один одного. Наприклад, переконання. З одного боку, воно входить в перелік основних методів, що дозволяють сформувати науковий світогляд. З іншого – є одним з методичних прийомів. У цьому випадку переконання використовується при реалізації таких методів, як приклад чи вправу.