Виховання є суспільним явищем. Це суперечливий і складний соціально-історичний процес, що дозволяє підростаючому поколінню входити в життя та стосунки між людьми. Крім усього іншого, виховання сприяє розвиткові суспільного прогресу. При цьому воно є справжньою технологією, що представляє собою цілісну систему, що складається з ряду елементів. Розглянемо їх докладніше.
Методи виховання
Дане поняття є основним елементом технології виховання. Методи, застосовувані педагогом, являють собою певним чином організовану діяльність. При цьому кожен з них окремо вирішує свою специфічну задачу. Застосування того чи іншого методу виховання залежить від особливостей суб’єктів, які беруть участь у даному процесі. При цьому знаходять свій прояв властивості переважного розвитку певних якостей в учнів.
Методів виховання властиві цілком певні функції. Кожен з них володіє сукупністю властивих лише йому прийомів і засобів педагогічного впливу.
Варто зазначити, що вчителі в процесі своєї професійної діяльності зможуть вирішити поставлені перед ними завдання по формуванню особистості учня тільки при застосуванні комплексного підходу. А він являє собою скоординовані дії всього педагогічного колективу з участю громадських організацій.
В основі методів виховання лежать найрізноманітніші прийоми і засоби. Вони тісно пов’язані між собою і застосовуються на практиці в нерозривній єдності.
Засоби виховання
Дане поняття означає все те, за допомогою чого педагог вдається при впливі на своїх воспитуемых. Засоби виховання можна розбити на дві групи. З одного боку, до них відносять найрізноманітніші види діяльності. З іншого – під засобами виховання розуміють сукупність конкретних предметів і заходів, що використовуються вчителем у процесі реалізації певного методу педагогічного впливу. Це може бути слово або наочні посібники, література та бесіди, кінофільми, твори музичного та образотворчого мистецтва і т. д.
Прийоми виховання
Даний елемент є складовою частиною методів педагогічного впливу. З допомогою застосування різних прийомів можлива зміна поглядів дитини, її мотивів і поведінки. У результаті такого впливу відбувається активація резервних можливостей вихованця. Після цього дитина починає діяти тим чи іншим чином.
Всі існуючі в даний час прийоми виховання розділені на групи. Перша з них пов’язана з організацією спілкування і діяльності дітей у колективі однолітків. У цю групу входять такі прийоми виховання:
Наступна група прийомів передбачає організацію діалогу вчителя і дитини, що в кінцевому підсумку повинно сприяти формуванню ставлення останнього до тієї або іншої значущої проблеми. У цьому випадку використовується:
Використовуючи педагогічні прийоми, вчитель повинен в першу чергу орієнтуватися на свій власний приклад, звертатися до незалежних експертів, відстежувати зміну обстановки і т. д.
Прийоми виховання являють собою приватні випадки використання окремих засобів виховання. При цьому обов’язковою умовою є облік конкретної педагогічної ситуації. Методи і прийоми в технології виховання можуть заміняти один одного. Наприклад, переконання. З одного боку, воно входить в перелік основних методів, що дозволяють сформувати науковий світогляд. З іншого – є одним з методичних прийомів. У цьому випадку переконання використовується при реалізації таких методів, як приклад чи вправу.
Володіння елементами технології освіти
Знання методів, прийомів і засобів виховання зовсім не означає, що вчитель здатний професійно володіти педагогічною технологією. Відведену їм роль дані елементи зіграють лише в тому випадку, коли їм буде притаманна відповідна впорядкованість.
Володіння методами, прийомами і засобами виховання сприяє тому, що вчитель відбере ті з них, які будуть найбільш ефективними в конкретній ситуації. При цьому він застосує їх у певному поєднанні або віддасть перевагу одному із зазначених компонентів.
Вся система методів і прийомів виховання повинна використовуватися педагогом комплексно і застосовуватися їм опосередковано або безпосередньо. Основним призначенням цих елементів є встановлення найбільш ефективного взаємодії, яка буде мати місце між усіма сторонами навчального процесу.
Методи і прийоми виховання повинні бути застосовані у сукупності їх технологічної взаємозв’язку. Тільки в цьому разі можна буде досягти поставлених перед педагогом цілей. Жоден з методів і прийомів навчання і виховання, взятий ізольовано, не здатна забезпечити формування у людини високих моральних якостей, переконаності і свідомості. Тобто ні один із цих елементів не є універсальним і не здатний вирішити стоять перед педагогом завдань.
Яким чином повинні бути вибудувані методи і прийоми навчання і виховання? Вихідним моментом для вирішення цього питання є уточнення ролі кожного з цих елементів у педагогічній практиці. Як правило, учитель, прийшовши на урок, зовсім не замислюється над тим, які методи і прийоми виховання дітей будуть застосовані в найближчий академічна година. Тим не менш, йому належить вибудувати свою лінію поведінки, що особливо необхідно при виникненні складної ситуації. А для цього учителю знадобляться знання про певної сукупності можливих рішень. Володіння методами і прийомами виховання дозволяє застосовувати їх системно. При цьому педагог буде володіти чітким уявленням про те, що йому робити під час своєї повсякденної роботи зі школярами, одночасно виявляючи найбільш ефективні засоби, які дозволять досягти поставлених цілей.
Формування свідомості особистості
У педагогічній практиці існують методи та прийоми виховання, що дозволяють передавати особистості знання про явища і основні події навколишнього світу. Їх основною метою є формування переконань і понять, власної думки і оцінки того, що відбувається.
До загальних особливостей методів і прийомів виховання даної групи можна віднести їх вербальность. Іншими словами, вони орієнтуються на слово. А воно, як відомо, у всі часи було найсильнішим засобом для процесу формування особистості. Слово при використовуються методи і прийоми виховання звернена до свідомості учня. При цьому воно сприяє виникненню у нього переживань і роздумів. З допомогою слова діти починають осмислювати мотивацію власних вчинків і особистий досвід. Тим не менш у відриві від інших методів і прийомів виховання, подібний вплив не може бути достатньо ефективним. Саме тому для формування свідомості особистості використовуються переконання і розповіді, роз’яснення і пояснення, етичні бесіди та лекції, вмовляння і диспути, приклади і навіювання. Розглянемо деякі з цих елементів докладніше.
Використовується в педагогічних методах і прийомах виховання переконання являє собою розумне доказ того або іншого поняття, оцінку того, що відбувається або моральної позиції. Учитель пропонує учням вислухати запропоновану їм інформацію. Однак при цьому діти сприймають не тільки судження і поняття. Більшу увагу вони звертають на логічність викладу вчителем своєї позиції. При оцінці отриманої інформації учні або затверджуються у своїх позиціях і поглядах, або починають їх коригувати. Переконуючись у тому, що сказане є істиною, вони здатні сформувати власну систему поглядів на соціальні відносини, суспільство і світ.
Реалізувати переконання як метод виховання дозволяють різні його форми. Зокрема, педагогом можуть бути використані байки і біблійні притчі, історичні аналогії і уривки взяті з літературних творів. Досить ефективним стане слово і при проведенні дискусій.
Серед методів і прийомів дошкільного виховання частіше всього зустрічається розповідь. Використовують його також в молодших і середніх класах.
Розповідь являє собою яскраве і емоційний виклад певних фактів. При цьому він входить в перелік методів і прийомів морального виховання. З допомогою розповідей діти отримують уміння розрізняти хороше і погане. Вони вбирають інформацію про ті правила поведінки, які існують у суспільстві, а також про моральних вчинках.
Читаючи розповідь, педагог вчить дітей так чи інакше ставитися до героїв оповідання. Одночасно з цим він розкриває своїм вихованцям поняття доброго вчинку. Також діти повинні почути і про те, яким героям їм потрібно наслідувати і які якості їх характеру повинні стати для учнів прикладом. Розповідь дозволить дітям з нових позицій переглянути поведінка як своє, так і однолітків.
Для малюків, які відвідують молодші групи ДНЗ, використовуються казки. В них повинно бути не більш 2-3 героїв. Це дозволить дітям зрозуміти і усвідомити сюжет. Для вихованців середніх і старших груп педагогом підбираються розповіді складніше. Дитина в цьому віці вже здатний аналізувати почуте і робити певні висновки.
Серед методів і прийомів морального виховання виділяють також пояснення. Його використовують у тих випадках, коли педагог з допомогою розповіді не зміг досягти ясного і чіткого розуміння дітьми будь-яких правил поведінки, принципів, законів і т. д. Пояснення являє собою доказову форму викладу, в основі якої знаходяться логічні умовиводи, встановлюють істинність того чи іншого судження. У багатьох випадках даний метод педагог поєднує із спостереженням за учнями. Це дозволяє йому поступово перейти на розмову з ними.
Ще одним методом, використовуваним для формування свідомості особистості, є роз’яснення. До нього педагог вдається в тих випадках, коли йому необхідно повідомити дітям про нових для них моральних порядках, вплинувши при цьому на їх почуття. Роз’яснення використовується з метою формування і закріплення форми поведінки і моральної якості. Від пояснення і розповіді даний метод відрізняє його орієнтованість впливу на окрему особу або певну групу дітей. Роз’яснення у педагогічній практиці постійно використовується при роботі з дошкільнятами. Адже ці діти володіють невеликим життєвим досвідом і не завжди можуть правильно вчинити в тій чи іншій ситуації. Саме тому вихователю важливо роз’яснювати їм певні вимоги і правила поведінки, зокрема, вказувати на необхідність дотримання режиму в дитячому садку. Основне для педагога, який використовує даний метод, – не перетворювати його в нотацію.
У тих випадках, коли вихованцеві належить прийняти певні установки використовується навіювання. З його допомогою педагог здатний впливати на особистість, створюючи мотиви її діяльності.
Навіювання посилює інші методи, прийоми виховання дошкільнят. Воно особливо сильно впливає на почуття, а через них – на волю і розум людини.
При використанні цього одного з найбільш ефективних методів виховання виховні прийоми, задіяні педагогом, пов’язані з процесом самонавіювання. Дитина при цьому буде намагатися дати емоційну оцінку своїй поведінці.
Одночасне сполучення прохання з роз’ясненням і навіюванням являє собою ще один метод виховання – переконання. В цьому випадку дуже багато чого буде залежати від того, в якій формі педагог стане звертатися до дитини, від моральних якостей і авторитету вчителя. Які при цьому можуть бути застосовані форми виховання? Методи і прийоми при увещевании являють собою похвалу, звернення до почуття сорому, власної гідності, покаяння. При цьому важливо, щоб дитина усвідомив шляхи для виправлення.
Методи досвіду поведінки в суспільстві та організації діяльності
У своїй діяльності педагог прагне відпрацювати у дітей звички поведінки, які в подальшому стануть для його вихованців нормою. При цьому йому необхідно використовувати форми, методи, прийоми і засоби виховання, що впливають на предметно-практичну область. Застосування цих елементів сприяє розвитку у дітей якостей, які дозволять їм реалізувати себе в суспільстві як неповторну індивідуальність.
Розглянемо подібні методи, способи і прийоми виховання докладніше. Одним з таких елементів є вправи. При багаторазовому виконанні заданих учителем дій вони у дітей доводяться до автоматизму. Результатом вправ є ті чи інші звички та навички, тобто стійкі якості людини. У їх числі – культура спілкування, дисципліна, організованість, самоконтроль і витримка.
Одним з методів виховання є привчання. Воно являє собою інтенсивно виконувані вправи. Вдаються до такого прийому при необхідності швидкого формування необхідних якостей, які при цьому повинні бути на високому рівні.
Ще одним методом виховання є вимога. При його застосуванні норма поведінки, виражена в особистих відносинах, стимулює певну діяльність дитини, викликає її, або гальмує. При цьому в учня з’являються ті чи інші якості. Вимоги можуть бути позитивними і негативними. Останні з них являють собою прямі накази, погрози і засудження.
Ще одним методом виховання, який розвиває необхідні якості і привчає дітей до позитивних вчинків, є доручення. В залежності від мети, характеру і змісту воно буває індивідуальним, груповим, колективним, а також тимчасовим або постійним. Будь-яке доручення має дві грані:
- запобіжний повноважень (тебе попросили, від тебе залежить успіх дорученої усім справи тощо);
- міру відповідальності (ти повинен проявити силу волі, те, що було доручено, потрібно довести до кінця тощо).
Методи стимулювання діяльності та поведінки
Одним із завдань педагогів є формування моральних почуттів дітей. Для її виконання використовуються педагогічні методи і прийоми виховання, які викликають позитивне або негативне ставлення особистості до явищ навколишнього світу і перебувають в ньому предметів. Діти починають правильно оцінювати власну поведінку. А це, в свою чергу, сприяє усвідомленню людиною своїх потреб та здійснення вибору життєвих цілей.
Розглянемо докладніше такі методи. Одним з них є заохочення. Воно являє собою вираження позитивної оцінки педагогом дій своїх вихованців. Застосування заохочення дозволяє закріпити позитивні звички і навички дітей, несучи з собою збудження позитивних емоцій і вселяючи в дитини впевненість. Серед прийомів цього методу виділяють похвалу і схвалення, нагородження і подяку.
Попередити небажані вчинки учнів, викликати почуття провини у дітей перед іншими людьми дозволяє покарання. Його прийомами є: обмеження і позбавлення певних прав, накладення на дитину додаткових обов’язків, вираження засудження і морального осуду. Форми таких покарань також можуть бути різними – традиційними або висловленими експромтом.
Задовольнити природні потреби дитини до суперництва, порівнянні себе з оточуючими і до лідерства дозволяє такий метод як змагання. Він дозволяє школярам освоювати досвід поведінки в соціумі, розвиває естетичні, моральні та фізичні якості. В процесі змагання формується конкурентоспроможність особистості, яка навчається самореалізації в різноманітних видах діяльності. Змагання є одним з елементів методів і прийомів фізичного виховання.
Самоконтроль і контроль
В процесі своєї роботи педагогу необхідно вивчати поведінку і діяльність вихованців. Іншими словами, він повинен постійно контролювати дітей. Крім цього, учні повинні пізнавати самі себе, виявляючи самоконтроль.
У цьому випадку вчитель може застосувати такі методи:
- педагогічне спостереження за дітьми;
- бесіди, виявляють вихованість учнів;
- опитування (усні, анкетні та ін.);
- аналіз результатів проведених суспільно корисних заходів;
- створення певних ситуацій, які дозволяють вивчити поведінку дітей.
При використанні методів самоконтролю, спрямованих на самоорганізацію поведінки особистості, її волі, розуму, почуттів, може бути застосований самоаналіз або самопізнання. Суть першого з них полягає в тому, що діти (найчастіше підлітки) проявляють інтерес до своєї особистості, починаючи все більше замислюватися над своїми вчинками і ставленням до навколишнього світу. При цьому вони дають моральну оцінку наявних у них потреб і бажань, а також положенням в соціумі.
З допомогою самопізнання діти стають суб’єктами виховання, сприймаючи себе як унікальну, неповторну і самостійну особистість. Дитина відкриває свій внутрішній світ, починаючи усвідомлювати власне «Я» і положення в суспільстві.
Екологічне виховання
Цей напрям вважається частиною освітньої програми, прийнятої на державному рівні. Для вирішення поставлених завдань педагоги використовують різноманітні методи та прийоми екологічного виховання. Що вони являють собою?
Вчителі активно застосовують наочні методи, в числі яких знаходяться:
Для повної інтеграції дітей в екологічну структуру застосовуються практичні методи. Серед них:
Музичне виховання
В процесі виховання дітей в даному напрямку вчителі використовують ті ж методи, які існують в загальній педагогіці. Серед них наочний, словесний і практичний. У кожен з цих методів включена система найрізноманітніших прийомів. Який з цих елементів буде обраний педагогом? Конкретні методи і прийоми музичного виховання будуть залежати від задач, що стоять перед заняттям, від складності досліджуваного матеріалу і від рівня розвитку дітей.
Нерідко основною метою педагога є показ дітям події або явища навколишнього світу в самих яскравих образах або розповідь про діях і почуттях людей або тварин. Які методи і прийоми музичного виховання необхідно використати в даному випадку? Педагог прагне до наочності. При цьому основними її компонентами є:
- слухова наочність (прослуховування конкретної мелодії);
- тактильна наочність (відчуття тілом тих хвильових коливань, які виходять від музичного звучання);
- зорова наочність (демонстрація рухів танцю, використання різноманітних наочних засобів тощо).
Розглядаючи методи і прийоми музичного виховання дошкільників, можна виявити, що для маленьких дітей педагог нерідко застосовує слово. Його використання звернена до свідомості учня, сприяючи його осмисленості, а також змістовності діяльності дитини. Найбільш часто, застосовуючи слово, педагог бере на озброєння такий прийом даного методу, як пояснення. Його він задіює після прослуховування нового музичного твору, вправи або танці. При цьому найчастіше пояснення має вигляд образного розповіді
Здійснити музичне виховання дітей неможливо і без пояснень. Їх педагог дає, показуючи рухи танців, а також різноманітні співочі прийоми.
