Висновки
Головна стратегія менеджменту (управління) знаннями спрямована на створення нової вартості реалізованих продуктів, людей і процесів шляхом раціонального формування і впровадження інформаційних даних в стратегії розвитку підприємства. Першочергове завдання полягає в тому, щоб отримати раціональну віддачу від використання витрачених ресурсів, розробити більш ефективні інноваційні технології, поліпшити механізми обслуговування клієнтів, знизити втрати від неактивного інтелектуального капіталу.
Концептуальні положення менеджменту знань можна застосовувати не тільки в торгово-виробничих компаніях, але і в організаціях бюджетної типу, некомерційних і громадських об’єднаннях. До того ж велика частина некомерційних компаній має пряме відношення до інформаційного менеджменту. Їх діяльність базується якраз на створення, регулювання, поширення та переробки потоків різних відомостей і даних. Модель управління знаннями на сучасному етапі застосовується також органами влади.
Якщо розглядати потенційну раціональність інформаційного менеджменту з теоретичної точки зору, вона може здатися високою. Але, незважаючи на ефективність цієї складової процесу управління, її застосування на практиці призводить до ряду складнощів. Цьому напрямі поки присвячено недостатньо уваги у вітчизняній літературі. Недостатньо досвіду застосування системи управління знаннями на практиці. В органах держуправління технології інформаційного менеджменту використовуються частіше, ніж у комерційних компаніях, але і в них поки що недостатньо уваги приділяється такому важливому аспекту розвитку, як навчання персоналу організації.
