Програма “Шеньчжоу”
В кінці 1970-х років велася друга китайська пілотована космічна програма. Вона грунтувалася на базі супутників FSW, так званих повернутих супутників. Що послужило причиною розсекречення і повної зупинки програми – невідомо. Вважається, що всі дії були припинені в результаті невдалого запуску першого китайського космонавта.
Цією космічною державою Китай став в 2003 році завдяки здійсненню програми “Шеньчжоу”. Це був перший політ Китаю в космос. Ракета перебувала на орбіті Землі всього один день, 15 жовтня. За добу апарат здійснив 14 повних обертів навколо Землі. Пілотував корабель полковник ВПС НВАК Ян Ливэем. До цього запуску з людиною на борту команда фахівців зробила чотири вдалих безпілотних запуску ракет у космос.
Цікаві факти
Китайський космічний корабель “Шеньчжоу” є практично братом-близнюком російського космічного апарату “Союз”. Він повністю повторює його форму і розміри, має схожу структуру побутового і приладового відсіку. Всі частини корабля практично ідентичні, з невеликою часткою похибки, обумовленої китайськими технічними стандартами. Орбітальний комплекс також побудований з використанням секретних технологій, які були основою кількох космічних станцій “Союз”.
У 2005 році стався резонансний випадок. Директор ЗАТ «Цндімаш-Експорт» Ігор Штахетин був звинувачений у шпигунстві на користь Китаю. Йому пред’явили звинувачення у продажу російських космічних розробок китайській стороні. Слідство тривало більше двох років. У підсумку академіку Брусок було винесено покарання у вигляді 11,5 років позбавлення волі. Згодом справу було відправлено на перегляд. Ігорю Брусок скоротили термін до семи років. Він вийшов на волю достроково, в 2012 році, відсидівши шість років і вісім місяців.
