Тонка атмосфера Ганімеда
За допомогою космічного телескопа «Хаббл» у Ганімеда була відкрита надзвичайно розріджена газова оболонка з молекулярного кисню. Її присутність пов’язана, найімовірніше, з дисоціацією молекул води в поверхневих льодах під впливом космічної радіації. Крім того, в атмосфері Ганімеда виявлений водень в атомарної формі.
Концентрація частинок в цій атмосфері слабкої має величину порядку сотень мільйонів молекул на кубічний сантиметр. Це означає, що тиск біля поверхні Ганімеда може становити десяті частки микропаскаля, що в трильйон разів менше, ніж на Землі.
Магнітне поле і магнітосфера
В результаті вимірювань, проведених станцією «Галілео», з’ясувалося, що найбільший супутник Юпітера володіє власним досить сильним магнітним полем. Величина індукції його коливається від 720 до 1440 нТл (для порівняння, у Землі вона становить 25-65 мкТл, тобто в середньому в 40 разів більше). Наявність магнітного поля послужило серйозним аргументом на користь моделі, згідно з якою залізне ядро Ганімеда, як і у нашої планети, диференційовано на тверду центральну частину і розплавлену оболонку.
Магнітне поле Ганімеда формує магнітосферу – область, у межах якої рух заряджених частинок підкоряється цьому полю. Ця область простягається на відстань від 2 до 2,5 діаметрів Ганімеда. Вона складним чином взаємодіє з магнітосферою Юпітера і з його надзвичайно протяжної іоносферою. У полюсів Ганімеда іноді спостерігаються полярні сяйва.
