Необов’язково з головою занурюватися в матеріал, щоб оцінити його якість, доцільність у конкретній ситуації або інтерес для читача, глядача, покупця. І в XXI столітті, коли часу катастрофічно не вистачає, а кількість контенту зросла багаторазово, потрібен зручний для споживача формат. Тому на перший план вийшли превью, ці мініатюрні анотації для поверхневого ознайомлення. Термін на просторах Росії виник кілька десятиліть тому, але вже увійшов у повсякденне спілкування, тому варто трохи більше дізнатися про вкладених в нього значеннях.
Як з’явилося і вживається?
Оригінальне англійське визначення preview існувало давно. А завдяки інтернету проникло і в російську мову. В рамках дослівного перекладу, “прев’ю” – це якась картинка для попереднього перегляду. Досить включити комп’ютер і відсортувати графічні файли, чиї значки в певних умовах перетворюються в зменшену копію оригіналу. Це дає змогу швидше орієнтуватися в пошуках потрібної фотографії, навіть якщо власник заплутався в однотипних назвах.
Паралельно громадяни додали суфікс -шк-, із-за чого на просторах рунета і в живому спілкуванні нерідко прослизає мила і така домашня «прев’юшки».
