У Кіровській області зберігся своєрідний говір вятичів. Деякі слова важко зрозуміти без перекладу. Статут, кировчанин може пожартувати: «Я зараз тільки для домовіни годжуся». Необізнана людина, дізнавшись корінь «будинок», може подумати про затишному житлі. Але жартівник пояснить, що домовина – це гріб. Зроблений з дерева, як хата.
Крім цього значення є ще одне, застаріле. Так називали обрядові споруди, встановлені на високих підпорах. Їх знаходять по місцях селищ фінно-угорських племен.
Голбец – що це таке?
«Голбец» – ще одне слово жителів кіровського району. Так називають підпідлогу, де зберігаються припаси на зиму. Вхід в голбец зазвичай роблять, вирізаючи лаз в кухонній підлозі. Іноді роблять ще один отвір в кімнаті. Воно вже поменше і людина у нього не пролізе. У нього засипають овочі (картопля, морква, буряк). Під отвором розташовані дерев’яні короби, і врожай відразу складується на місце. Перед засипанням яблук голбец білять вапном, щоб не поширювалася гниль плодів. Тому стеля у ньому білий. Це ще й зберігає дошки підлоги від гниття.
Але це слово має ще одне значення. Так в Комі називають дохристиянські похоронні стовпи, встановлені на могилах. У селі Усть-Цильма на Печорі з шістнадцятого століття живуть старовіри. Вони ретельно охороняють свої традиції і особливо про них не поширюються. Але туристам не забороняється відвідування кладовища, хоч місцеві жителі і попередять про те, що туди ходити не можна.
На кладовищі стоять сучасні хрести з двосхилими дахами і старовинні голбцы також з дахами. В стовпі видовбано віконце, куди приносять і кладуть їжу, щоб задобрити мертвих.
На цьому цвинтарі стоїть домовина – це склеп з колод, де лежать самосожженцы. Був і такий факт в житті села – кілька сімей згоріли живцем, протестуючи проти нових порядків Синоду. Їх шанують як мучеників.
