Мотиви діяльності
У дошкільному віці відбувається виділення того, що і визначає поведінку дитини. Це і є тим провідним мотивом, який підпорядковує собі всі інші. Відбувається подібне при спілкуванні з дорослими. В результаті складної соціальної ситуації певні дії дитини набувають досить складний зміст.
Приблизно з трьох років поведінку дітей все більше піддається впливу мотивів. Вони підкріплюються, вступають у конфлікт або змінюють один одного. Після цього віку відбувається інтенсивне формування довільності рухів. І оволодіння ними досконало стає основною метою діяльності дошкільника. Поступово рухи починають ставати керованими. Дитина починає їх контролювати завдяки сенсомоторному образу.
У 3-4 роки все частіше для вирішення пізнавальних завдань діти починають застосовувати ігри. На розвиток емоційно-вольової сфери дошкільнят вони мають значний вплив. Найбільш дієвими стимулами для цього є мотиви стягнення та заохочення. В 4 роки діти починають виділяти об’єкт своєї діяльності і усвідомлюють мету перетворення конкретного предмета. У 4-5 років значної частини дошкільників стають притаманні моральні мотиви. Управління власною поведінкою діти здійснюють завдяки контролю зору.
У 5-6 років у арсеналі дошкільнят з’являються деякі прийоми, які дозволяють їм не відволікатися. Вже до п’яти років діти починають усвідомлювати те, що різні компоненти діяльності мають взаємною обумовленістю.
Після досягнення шестирічного віку діяльність дитини стає узагальненою. У нього формуються довільні дії, про що можна судити по ініціативності та активності дошкільника.
До 6-7 річного віку діти вже більш адекватно ставляться до своїх досягнень. При цьому вони бачать і оцінюють успіхи однолітків.
У старших дошкільників довільність починає спостерігатися і у психічних процесах. Це стосується їхніх внутрішніх розумових характеристик, таких як мислення і пам’ять, уява, мова і сприйняття.
