Емоційно-вольова сфера дошкільника: особливості формування. Характерні риси занять та ігор для дошкільнят

Під емоційно-вольовою сферою людини розуміють особливості, що відносяться до почуттів та емоцій, які виникають у його душі. Її розвитку необхідно приділяти увагу ще в ранньому періоді становлення особистості, а саме в дошкільному віці. Яку важливу задачу при цьому необхідно вирішити батькам і педагогам? Розвиток емоційно-вольової сфери дитини полягає в його навчанні управління емоціями і переключення уваги. При цьому важливо, щоб малюк вчився робити все правильно і через своє «не хочу». Це дозволить розвинути його силу волі, самодисципліну, а також підготувати до навчання у початкових класах.

Вдосконалення емоційно-вольової сфери дошкільника – завдання досить непросте. Її рішення вимагає від вихователів і батьків багато терпіння, уваги і любові до малюка, розуміння його потреб і можливостей. Велику допомогу в цьому випадку чинять розвиваючі ігри. Їх застосування дозволяє спрямовувати енергію дошкільника в потрібне русло. Наприклад, зняти емоційну та м’язову напругу або виплеснути агресію.

Основні складові

Емоційно-вольова сфера дошкільника включає в себе наступні елементи:

  • Емоції. Вони являють собою найпростіші реакції, які проявляються у дитини при його взаємодії з навколишнім світом. Існує умовна класифікація емоцій. Їх поділяють на позитивні (радість), негативні (страх, гнів), а також нейтральні (подив).
  • Почуття. Цей компонент розглянутої сфери є більш складним. У нього входять різні емоції, які проявляються у індивіда по відношенню до конкретних подій, предметів або людей.
  • Настрій. Воно є більш стійким емоційним станом, що залежать від безлічі факторів. У їх числі: стан здоров’я і тонус нервової системи, соціальне оточення і діяльність, обстановка в сім’ї і т. д. Настрій класифікується в залежності від тривалості. Буває воно мінливим або стабільним, стійким і немає. Подібні фактори визначаються характером людини, його темпераментом, а також деякими іншими особливостями. Настрій чинить серйозний вплив на діяльність людей, стимулюючи або розбудовуючи її.
  • Воля. Даний компонент відображає здатність людини свідомо регулювати свою діяльність і досягати поставлених цілей. Варто зазначити, що у молодших школярів даний компонент розвинений досить добре.
  • Особливості

    Характеристика емоційно-вольової сфери дошкільника дозволяє судити про те, що стосовні до неї якості особистості мають в дитячому віці прогресивним розвитком. І відбувається це завдяки діяльності маленької людини. При цьому регулювання всіх напрямків вивчення дитиною навколишнього світу схильна до впливу емоційних процесів, онтогенез яких тісно пов’язаний із психічним розвитком малюка. І все це неможливе без пізнавальної діяльності, самосвідомості і підключення мотивації і потреб.

    Зміст емоційно-вольової сфери дошкільника, а також її вікової динаміки визначається зміною реакції дитини на об’єкти навколишнього світу у міру його дорослішання. Виходячи з цього виділяють наступні стадії:

  • Період від моменту появи на світ і до 1 року. Ознаками нормального розвитку емоційно-вольової сфери дитини вважаються визнання їм батьків, а також уміння відрізняти близьких і виявляти реакцію на їх присутність, голос і міміку.
  • Період від року до 3-х років. Це час, коли відбувається формування мінімального рівня впевненості в собі і самостійності. Втручання в розвиток емоційно-вольової сфери дитини від дорослих вимагається лише у тому випадку, коли видно, що малюк сумнівається у своїх силах, у нього слабо розвинена мова і є порушення навички рухової сфери.
  • Період від 3 до 5 років. Емоційно-вольова сфера особистості дошкільника в цьому віці знаходить свій прояв в активному бажанні пізнати навколишній світ, у живій уяві, а також в наслідуванні вчинкам і поведінці дорослих. Корекція для дітей цього віку потрібно тільки в тому випадку, коли дитина постійно пригнічений, у нього спостерігається млявість і відсутність ініціативи.
  • Період від 5 до 7 років. Це час, коли завдяки формуванню емоційно-вольової сфери дошкільника у нього зароджується виражене прагнення досягати своєї мети і почуття обов’язку. При цьому досить швидко розвиваються пізнавальні та комунікативні навички.
  • При проходженні періоду дошкільного віку у дитини поступово змінюється зміст емоцій. Вони трансформуються і з’являються нові почуття. Пов’язано це з змінами, що стосуються структури і змісту діяльності маленької людини. Малюки активніше знайомляться з природою і музикою, розвивають свої естетичні емоції. Завдяки цьому у них з’являється здатність відчувати, переживати і сприймати те прекрасне, що є в нашому житті й у творах мистецтва.

    Дивіться також:  Тривалість тічки у кішки: терміни, особливості, симптоми, поради ветеринарів

    Ігри і заняття на розвиток емоційно-вольової сфери дошкільника розвивають у них допитливість і здивування, здатність до сумніву або впевненості в своїх діях і намірах, а також уміння відчувати радість від правильно виконаного завдання. Все це призводить до вдосконалення пізнавальних навичок дітей. Одночасно з цим розвиваються і моральні емоції. Вони відіграють суттєву роль у формуванні активної позиції дитини і в його особистісному розвитку.

    Прояв почуттів

    Основні зміни емоційно-вольової сфери дошкільника відбуваються у зв’язку зі зміною ієрархії мотивів, виникненням нових потреб та інтересів. У дітей цього віку поступово відбувається втрата імпульсивності почуттів, які стають за своїм смисловим змістом більш глибокими. Однак свої емоції діти все ще не можуть контролювати до кінця. Пов’язано це з органічними потребами людини, такими як спрага, голод і т. д.

    Крім цього зміні підлягає і роль емоцій в діяльності дошкільника. І якщо на ранніх етапах онтогенезу основним орієнтиром для маленької людини служила оцінка дорослих, то тепер він здатний випробувати радість виходячи з власного передбачення позитивного результату і гарного настрою оточуючих.

    Поступово дошкільник освоює вираження емоцій у їх експресивних формах. Тобто йому стають доступні міміка та інтонація. Оволодіння такими виразними засобами дозволяє дитині глибоко усвідомлювати переживання інших людей.

    При вивченні емоційно-вольової сфери дошкільника стає зрозуміло, що на її розвиток важливе вплив чинить мова. При цьому відбувається інтелектуалізація процесів, пов’язаних з пізнанням навколишнього світу.

    Приблизно в 4-5 років у дітей починає виникати відчуття боргу. Основою його формування є моральне усвідомлення дитиною тих вимог, які пред’являються до нього як до особистості. Це призводить до того, що дошкільнята починають співвідносити свої вчинки з аналогічними діями оточуючих дорослих і однолітків. Найбільш яскраво почуття обов’язку демонструють діти у віці 6-7 років.

    Завдяки інтенсивному розвитку допитливості дошкільнята частіше починають виявляти подив і радість пізнання нового. Свій подальший розвиток отримують і естетичні почуття. Відбувається це завдяки діяльності дитини в мистецько-художньому напрямку.

    Фактори емоційного розвитку

    Існують певні ключові моменти, завдяки яким відбувається становлення чуттєво-вольової сфери дитини. Серед них:

  • Освоєння дошкільням соціальних форм, що сприяють вираженню емоцій. Подібний фактор дозволяє сформувати почуття обов’язку, стаючи відправною точкою для подальшого розвитку моральних, інтелектуальних і естетичних якостей маленької людини.
  • Мовленнєвий розвиток. Завдяки вербального спілкування емоції дітей стають більш усвідомленими.
  • Загальний стан дитини. Емоції є для дошкільника показником його фізичного і психічного самопочуття.
  • Вольові процеси

    Для виховання самостійності у дітей дошкільного віку необхідно оволодіння цілепокладанням, плануванням і контролем. А це можливо при становленні вольової дії.

    Подібна робота починається з освоєння цілепокладання. Воно передбачає вміння дитини ставити для своєї діяльності конкретну мету. В елементарному прояві подібну діяльність можна спостерігати ще в дитячому віці. Виражається вона в тому, що дитина починає тягнутися до тій іграшці, яка привернула його увагу, а якщо вона опиняється поза полем його зору, то він неодмінно приступить до її пошуків.

    Приблизно в дворічному віці в дітей виробляється самостійність. Вони починають прагнути до мети. Проте виходить у них це тільки завдяки допомозі дорослих.

    Цілепокладання дошкільнят отримує свій розвиток при ініціативної, самостійної постановки цілей. Причому їх зміст поступово змінюється в процесі становлення особистості. Так, у молодшому дошкільному віці цілі пов’язані тільки зі своїми інтересами. Ставляться вони і виходячи з сьогохвилинних бажань дитини. Старші ж дошкільнята прагнуть до того, що важливо не тільки для них, але і для інших людей.

    Мотиви діяльності

    У дошкільному віці відбувається виділення того, що і визначає поведінку дитини. Це і є тим провідним мотивом, який підпорядковує собі всі інші. Відбувається подібне при спілкуванні з дорослими. В результаті складної соціальної ситуації певні дії дитини набувають досить складний зміст.

    Дивіться також:  Як грати з хом'яком? Як приручити хом'яка? Що потрібно для утримання хом'яка?

    Приблизно з трьох років поведінку дітей все більше піддається впливу мотивів. Вони підкріплюються, вступають у конфлікт або змінюють один одного. Після цього віку відбувається інтенсивне формування довільності рухів. І оволодіння ними досконало стає основною метою діяльності дошкільника. Поступово рухи починають ставати керованими. Дитина починає їх контролювати завдяки сенсомоторному образу.

    У 3-4 роки все частіше для вирішення пізнавальних завдань діти починають застосовувати ігри. На розвиток емоційно-вольової сфери дошкільнят вони мають значний вплив. Найбільш дієвими стимулами для цього є мотиви стягнення та заохочення. В 4 роки діти починають виділяти об’єкт своєї діяльності і усвідомлюють мету перетворення конкретного предмета. У 4-5 років значної частини дошкільників стають притаманні моральні мотиви. Управління власною поведінкою діти здійснюють завдяки контролю зору.

    У 5-6 років у арсеналі дошкільнят з’являються деякі прийоми, які дозволяють їм не відволікатися. Вже до п’яти років діти починають усвідомлювати те, що різні компоненти діяльності мають взаємною обумовленістю.

    Після досягнення шестирічного віку діяльність дитини стає узагальненою. У нього формуються довільні дії, про що можна судити по ініціативності та активності дошкільника.

    До 6-7 річного віку діти вже більш адекватно ставляться до своїх досягнень. При цьому вони бачать і оцінюють успіхи однолітків.

    У старших дошкільників довільність починає спостерігатися і у психічних процесах. Це стосується їхніх внутрішніх розумових характеристик, таких як мислення і пам’ять, уява, мова і сприйняття.

    Розвиток емоційно-вольової сфери

    Неправильне спілкування з дитиною здатне привести до наступного:

  • Односторонньої прихильності дитини до матері. Подібний процес нерідко призводить до обмеження потреби дитини в спілкуванні зі своїми однолітками.
  • Висловом батьками невдоволення з приводу чи без нього. Це сприяє виникненню у дитини постійного відчуття страху і хвилювання.
  • У психіці дошкільника можливо проходження необоротних процесів, які запускаються через нав’язування батьками своїх емоцій. У таких випадках діти перестають помічати власні почуття. Наприклад, часом різні події, що відбуваються в житті маленької людини, не викликають у нього ніяких емоцій. Однак постійні запитання дорослих про те, чи сподобалося йому що-небудь, образився він на ті чи інші дії однолітків або оточуючих його дорослих людей, призводять до того, що дитині доводиться помічати такі ситуації і якимось чином реагувати на них. Робити цього не варто.

    Для того щоб розвинути емоційно-вольову сферу дітей, батькам і педагогам необхідно проводити для дошкільнят ігри, музичні заняття, уроки малювання і т. д. В процесі такої спеціально організованої діяльності діти навчаються вмінню відчувати ті почуття, які виникають завдяки сприйняттю.

    Активному розвитку емоційно-вольової сфери сприяє застосування двох прийомів. Це пісочна, а також казкотерапія. Розглянемо їх докладніше.

    Казкотерапія

    Історія даного методу має досить глибокі корені. Однак до того часу, поки не були проведені дослідження Р. Гарднера і Ст. в.я. проппа, казки для дітей вважалися не більш ніж забавою. На сьогоднішній день вже достеменно відомо, що з допомогою таких фантастичних і досить цікавих історій досить активно відбувається процес інтеграції особистості, розширення свідомості маленької людини і розвитку його творчих здібностей. При цьому відбувається формування лінії взаємодії дитини з навколишнім світом.

    Якщо казки для дошкільнят підібрати правильно, то вони здатні викликати великий емоційний резонанс. При цьому їх сюжети будуть звернені не тільки до свідомості, але і до підсвідомості дитини.

    Особливо актуальні казки для дошкільнят у разі наявних у дітей відхилень в емоційній сфері. Адже в цьому разі потрібне створення максимально ефективної ситуації для спілкування.

    Казки допомагають розвивати емоційно-вольову сферу дитини завдяки виконанню ними таких функцій:

    • психологічній підготовці до складних ситуацій;
    • примірці різних ролей, а також оцінці вчинків і результатів діяльності;
    • формування висновків, а також їх перенесення в реальне життя.

    Казкотерапію застосовують у вигляді різних методів. Це може бути:

  • Казка-метафора. Образи і сюжети і незвичайних фантастичних оповідань сприяють спонукати у свідомості дитини вільні асоціації. У подальшому всі вони повинні обговорюватися і коригуватися дорослим.
  • Малювання героїв і сюжетів казок. При застосуванні цього методу асоціації виникають не в словесному, а в графічному вигляді.
  • Дивіться також:  Можна танцювати вагітним? Правила, користь і шкоду, поради фахівців

    Казки допомагають дошкільнятам формувати поняття про те, що в житті добре, а що погано. Грунтуючись на діях і вчинках персонажів, дитина виносить свій вердикт тієї чи іншої лінії поведінки.

    Використовуватися казка може і при проведенні ігор для дошкільнят. У цьому випадку у дитини відбувається розвиток міміки і інтонацій.

    Ефективність казок для розвитку емоційно-вольової сфери дошкільника пояснюється тим, що в цих оповіданнях відсутні прямі проповіді й повчання. До того ж описувані події завжди логічні й продиктовані існуючими в навколишньому світі причинно-наслідковими зв’язками.

    Пісочна терапія

    Подібний метод активації емоційно-вольової сфери дитини є простим, доступним, зручним та різноманітним. У чому його переваги? Пісочна терапія ефективна тим, що дозволяє дошкільнятам вибудувати свій індивідуальний світ. При цьому дитина відчуває себе в ролі творця, який визначає правила гри.

    Звичайне пересипання піску дозволяє малюкам заспокоїтися і зняти напругу. При ліплення фігурок у них розвивається дрібна моторика, пробуджується фантазія і стимулюється зацікавленість.

    Завдяки застосуванню пісочної терапії фахівці можуть виявити у дитини психологічні травми і усунути їх. Подібний метод найбільш активно застосовується при роботі з тими дітьми, у яких мають місце затримка розвитку та недостатність вербальної сфери.

    Емоційний інтелект

    Міжнародне скорочення даного терміну – EQ. Під ним розуміють здатність дітей усвідомлювати власні емоції і пов’язувати їх з вчинками і бажаннями. При низьких значеннях EQ можна говорити про низький соціально-комунікативному розвитку дітей дошкільного віку. Такі малюки мають суперечливим поведінкою. У них відсутній широкий контакт з однолітками і має місце нездатність до висловлення власних потреб. Крім цього такі дошкільники відрізняються від інших дітей агресивною поведінкою і постійною присутністю страху.

    Розвитку у дітей дошкільного віку інтелекту емоційної спрямованості сприяють наступні ігри:

  • «Задоволений слон». Така гра проводиться із застосуванням картинок, на яких зображені мордочки тварин. Педагогу необхідно показати на малюнку певну емоцію. Після цього він просить дітей знайти те тварина, яка відчуває подібне почуття.
  • «Як справи?». Ця гра дозволяє педагогу визначити емоції і настрій дітей, у яких має місце афективна поведінка. Для цього знадобиться запропонувати дитині вибрати картку з зображенням тієї емоції, яка найбільш точно вказує на його настрій (зараз, вчора, годину тому і т. д.).
  • «Піктограми». Для того щоб провести цю гру, провідному знадобиться підготувати розрізаний і цілий набори карток. Перший з них перемішати, щоб дитина за зразком зібрав ціле зображення.
  • Музичні ігри

    Подібний вид занять також сприяє ефективному розвитку емоційно-вольової сфери дитини. Розглянемо, у чому його особливості.

    Музичні ігри для дошкільнят допомагають їм увійти в роль персонажів та образів, передаючи при цьому пов’язані з ними почуття. Головним інструментом при цьому виступає сам дитина. Під час музичних ігор для дошкільнят діти використовують свій голос, тіло, відтворюють різні звуки, виразні рухи і жести.

    При активації емоційно-вольової сфери за допомогою даного методу педагогу важливо йти від самого простого до складного. Для цього на початкових заняттях відбувається використання лише окремих емоційно-ігрових компонентів. І лише пізніше діти приступають до самостійного проигрыванию образу.

    Види і форми музичних ігор можуть бути самими різними. Це і пластичні імпровізації, і діалоги під звуки мелодій, і драматичні постановки, та ін.

    Одна з таких музичних ігор називається «Поклич по імені». Мета її проведення полягає у вихованні доброзичливого ставлення дітей до своїх однолітків. Дитині пропонується кинути м’яч однолітка або передати іграшку, одночасно з цим ласкаво називаючи його по імені. Малюкові дається деякий час, щоб він вибрав того, до кого будуть звернені дії. В якості фону при цьому повинна звучати помірна музика. По закінченні мелодії дошкільнику належить зробити вибір.