Під організацією слід розуміти відкриту та складну систему, яка отримує із зовнішнього (економічного) середовища ресурси, а також здійснює в неї поставку свого продукту. У нашій статті розглянемо поняття і характеристики представленої категорії, а також інші не менш важливі аспекти питання.
Поняття економічної середовища
Середовище функціонування підприємства слід розглядати як комплекс взаємозв’язків з суб’єктами економічної діяльності, інфраструктурними ланками, природною та соціальною системами, а також з державними органами. Економічна середа структури класифікується наступним чином:
- Мікросередовище. В даному випадку областями прямого впливу на організацію є такі суб’єкти: постачальники ресурсів матеріально-технічного плану; конкуренти; споживачі товарного продукту або послуг компанії; маркетингові і торгові посередники; державні органи та закони; установи фінансово-кредитного характеру; інші контактні аудиторії.
- Макросередовище відрізняється непрямим впливом. Тут мають місце такі складові: стан економіки; міжнародні події; політичні фактори; НТП; соціально-культурні умови.
Як визначити стан середовища?
Далі проведемо аналіз факторів економічного середовища. Так, стан середовища функціонування структури визначається низкою факторів:
- Економічні фактори. Варто відзначити, що за допомогою них виявляється стан економіки, що надає вплив на цілі організації і способи їх досягнення. Сюди доцільно включити темпи інфляції, рівень зайнятості, міжнародний платіжний баланс та інше.
- Політичні фактори. Необхідно мати на увазі, що саме від політичної стабільності в соціумі залежить рівень інвестиційного припливу та інших ресурсів в той чи інший регіон. Ставлення адміністративних управлінських структур до бізнесу виражається, насамперед, у встановленні різних зборів або пільг, які можуть розвивати підприємництво в регіоні або витісняти його, формуючи нерівноправні умови для різних підприємств.
- Соціально-культурні фактори. В даному випадку мова йде в першу чергу про традиції та життєві цінності, переважаючих у суспільстві.
- Науково-технічний прогрес. Даний фактор виявляє можливість підвищення ефективності виробничих процесів, а отже, ефективності методів задоволення споживчих потреб.
- Фактори міжнародного значення. Якщо раніше існувала думка, що міжнародна середовище вважається об’єктом уваги виключно тих структур, які здійснюють економічну діяльність на експорт, то в даний час зміни в світовому співтоваристві стосуються практично всіх підприємств.
Інтенсивний та екстенсивний економічне зростання
На сьогоднішній день прийнято розрізняти два типи росту в економіці. Мова йде про інтенсивному та екстенсивному економічному зростанні. В останньому випадку підвищення суспільного продукту здійснюється за рахунок збільшення виробничих факторів у кількісному плані: залучення у процес виробництва ресурсів праці додаткового типу, виробничих коштів (капіталу), землі.
Варто зауважити, що при цьому технологічна основа виробництва залишається у незмінному стані. Таким чином, розорювання земель цілинного типу для отримання максимальної кількості зернових, залучення гранично великого числа співробітників для будівництва електростанцій, а також виробництво граничної кількості зернозбиральних комбайнів — всі ці приклади екстенсивного варіанти підвищення суспільного продукту.
Інтенсивна різновид економічного зростання, перш за все, характеризується зростанням масштабів випуску товарної продукції. Варто зауважити, що останній базується на широкому застосуванні більш ефективних і в якісному плані досконалих виробничих факторів. Підвищення масштабів виробництва зазвичай забезпечується завдяки використанню кращої техніки, досягнень науки, передових технологій, максимально економічних ресурсів, а також за рахунок підвищення кваліфікації працівників. Завдяки цим факторам досягається поліпшення якісних характеристик продукції, а також зростання ресурсозбереження, продуктивності праці та інших показників економічного середовища.
Під час науково-технічної революції, тобто з середини XX століття, в західних країнах індустріального типу перевагу отримує саме інтенсивне зростання в економіці.
Характеристики зовнішнього середовища
Далі доцільно розібрати характеристики економічного середовища. Основними з них вважаються невизначеність, складність, рухливість, а також взаємозв’язок факторів. Остання категорія являє собою своєрідні економічні зв’язки або чинності, з якої зміна фактора А впливає на інші умови зовнішнього середовища.
Складність у даному випадку трактується як кількість факторів, на які виробничий механізм зобов’язаний реагувати для власного виживання. Крім того, це рівень варіацій кожного з факторів.
Рухливість і невизначеність
Серед характеристик соціально-економічної середовища виділяють невизначеність і рухомість. Останню також іменують як динамічність. Під нею слід розуміти швидкість, з якою здійснюються зміни в економічному середовищі комерційної структури. Наприклад, в деяких галузях (хімічній, фармацевтичній, електронній і так далі) дані зміни реалізуються відносно швидкими темпами. В інших (наприклад, видобувна промисловість) вони в деякій мірі уповільнені.
Під невизначеністю слід розуміти функцію, залежну від кількості відомостей, якими володіє компанія щодо конкретного чинника економічного середовища, а також функцією впевненості в точності розташовуються даними. Чим більш невизначеним є зовнішнє оточення, тим складніше приймати рішення, які вважаються ефективними.
Динамічність відносин
Відносини компанії з зовнішнім середовищем визначаються як динамічні. Для економічної середовища характерна велика кількість зв’язків між її складовими, які умовним чином класифікуються на горизонтальні і вертикальні. Доцільно розглянути представлені категорії більш докладно.
Вертикальні і горизонтальні зв’язку
Вертикальні зв’язки з’являються одразу ж після державної реєстрації структури, так як кожен суб’єкт економічної діяльності здійснює відповідні функції згідно з чинним на території країни законодавством.
Горизонтальні зв’язки в першу чергу забезпечують безперервність виробничих процесів і реалізації товарної продукції. Вони відображають взаємовідносини виробників ресурсів матеріального плану з постачальниками, покупцями продукту, діловими партнерами і, звичайно ж, конкурентами. Схематично і укрупнено зв’язку суб’єкта господарської діяльності у зовнішній середовищі розберемо нижче.
Категорія горизонтальних зв’язків
Отже, основною ланкою горизонтальних зв’язків є виробник товарної продукції. Він взаємодіє з наступними особами і структурами (іншими словами, з контрагентами):
- Громадські формування і організації.
- Елементи інфраструктури ринку (біржі, служби зайнятості та інше).
- Державні орган влади федерального (республіканського) значення.
- Постачальники.
- Споживачі.
- Конкуренти.
- Ділові партнери.
- Регіональні (локальні) структури державної влади.
Заключна частина
Отже, ми розібрали категорію економічної середовища, її особливості, фактори та інші не менш важливі моменти. Крім того, розглянули класифікацію зв’язків в економіці, актуальну на сьогоднішній день на території Російської Федерації. На закінчення слід зазначити, що в зовнішньому оточенні діяльності суб’єктів господарювання прийнято розрізняти макрорівень (іншими словами, макросередовище) і мікрорівень (не що інше, як мікросередовище).
Варто зазначити, що на кожному з представлених рівнів діють відповідні фактори, які впливають на суб’єкт економічної діяльності. Так, на макрорівні прийнято виділяти політичні, природні, соціально-демографічні і екологічні фактори.
На мікрорівні на господарювання впливають наступні фактори: кон’юнктура ринку, тіснота і форма партнерських зв’язків, рівень розвитку інфраструктури ринку, відносини з споживачами і постачальниками та інше.
