Оформлення поверхонь стін шпалерами або лакофарбовими покриттями пред’являє найвищі вимоги з точки зору стану вихідних покриттів. Повинні бути дотримані не тільки вимоги до надійності і чистоті основи, але і витримана чітка геометрія всієї робочої площадки. Технологію обробки гипсокартона під шпалери можна назвати оптимальною в плані досягнення даних завдань підготовки. Інша справа, що якість її реалізації буде залежати від багатьох факторів, серед яких не тільки навички виконавця, але і вибраний спосіб монтажу.
Особливості гіпсокартону як оздоблювального матеріалу
Листи гіпсокартону – легкий натуральний матеріал для внутрішнього облицювання поверхонь, завдяки якому можна без особливих зусиль вирівняти підставу під подальшу укладання декоративного покриття. В даному випадку мова йде про наклеюванні шпалер, структура яких чутлива до найменших вад поверхні. Спочатку для таких цілей рекомендується купувати великоформатні панелі гіпсокартону з розрахунком на мінімальну кількість стиків. Монтаж виконується клейовим або каркасним способом – головне, щоб забезпечувалася рівна поверхня з мінімальними перепадами і ухилами.
Теоретично опорядження стін з гіпсокартону під шпалери можна і не виконувати, якщо були досягнуті високі показники вирівнювання та технологічні зазори з монтажними отворами повністю приховані. Але для більшої надійності і збереження ізоляційних функцій фахівці все ж радять виконувати базове покриття з оздоблювальних матеріалів із ґрунтовкою й шпаклівкою. Наявність проміжного шару усуне ризики негативного впливу містків холоду і підвищить структурну міцність декоративного оформлення.
Закладення стиків між листами
Це завершальний штрих після монтажу гіпсокартону перший етап підготовки облицьованих до покриття стін шпалерами. Його суть полягає в точковій закладенні залишилися стиків між листами гіпсокартону і отворів кріплення, якщо була обрана техніка каркасної установки матеріалу. Така обробка відрізняється акцентом на конструкційну функцію. Матеріал заповнення поглиблень повинен максимально органічно входити у структуру панелей, зберігаючи її технічні якості.
Найкращим вибором матеріалу для такої обробки гипсокартона під шпалери стане суха шпаклювальна суміш, яку після застигання можна буде легко підкоригувати мелкоабразивным шліфуючим інструментом. В процесі закладення склад повинен проникати по всій глибині шва і в поглиблення, що залишилися від кріпильного отвору. При цьому, якщо виконувався монтаж великих панелей з метою капітального вирівнювання проблемних поверхонь, то стикувальні зазори бажано шпаклювати із застосуванням армуючої сітки для забезпечення найбільшої механічної стійкості покриття.
Обробка кутів гіпсокартону
Особлива увага приділяється кутах конструкції як найбільш схильним до зовнішніх впливів ділянок. Їх слід армувати спеціальними профілями в комбінації з тієї ж гіпсовою шпаклівкою. Причому можна вибирати з декількох варіантів профільної фурнітури:
- Сталеві оцинковані куточки. Самий міцний і довговічний варіант, але вимагає і відповідної бази для кріплення. Підійде, якщо використовуються товсті панелі з відповідним шаром шпаклівки.
- Алюмінієві куточки. Легкі, нержавіючі і в цілому зручні в монтажі вироби, які легко монтувати своїми руками. Обробка гіпсокартону під шпалери з алюмінієвими вставками добре тримає форму, але також вимагає ретельної поверхневої обробки товстим шаром шпаклівки з попередньою грунтовкою.
- Пластикові куточки. Полегшений варіант кутового профілю з невисокими вимогами до зовнішньої закладенні. Дане рішення підійде, якщо планується подальше нанесення саме лакофарбових складів.
Як вибрати матеріал для обробки гипсокартона під шпалери?
Як і у випадку з матеріалом закладення стиків, бажано орієнтуватися на склади з гіпсового наповнювача. Це повинен бути екологічно чистий продукт, хоча повністю виключати суміші з полімерними добавками не варто. Все ж покриття використовується не тільки для створення рівної прошарку, але й для підтримки цілого ряду захисно-ізоляційних функцій. Розмір фракції частинок повинен бути невеликим – близько 0,15 мм. Що стосується обсягу, то він залежить від планованої товщини шарів. Так, якщо планується обробка гіпсокартону під шпалери в дерев’яному будинку, то покриття повинне досягати товщини 3-4 мм Відповідно, витрата складе близько 2-3 кг на 1 м2. У випадку із звичайними бетонними стінами при фінішній обробці можна обмежитися і товщиною в 1 мм – тоді і витрата вкладеться в 0,8-1 кг на 1 м2.
Підготовка до оздоблювальних заходів
Навіть при укладанні товстого шару із застосуванням високоміцних складів шпаклівки попередньо слід виконати підготовчі процедури. В першу чергу перевіряється надійність кріплення гіпсокартону – всі кволі і слабкі ділянки повинні бути скоректовані і при необхідності оновлені, так як після обробки такий ремонт неможливий. Далі вся поверхня покриття і особливо кромки зачищаються від бруду, пилу і відстаючих волокон. Для цього застосовується легкий шліфувально абразив, але без радикального вторгнення в структуру аркушів.
Перед фінішною обробкою гіпсокартону під шпалери важливо усунути найменші сліди запиленості, тому буде не зайвим провести чистку і промисловим пилососом. Після завершення всіх підготовчих робіт поверхні сушаться.
Грунтовка поверхні
Нанесення базового шару, метою якого є усунення поглиблень і нерівностей, що залишилися після закладення швів і монтажних отворів. Також в перелік завдань ґрунтовки відноситься функція адгезії – тобто зчеплення шпаклівки з поверхнею панелей. Що стосується конкретних складів для ґрунтуючою обробки гипсокартона під шпалери і фарбування, то найкраще для цього підійдуть паропроникні і швидковисихаючі суміші на полімерної дисперсії.
Такі покриття наносяться після розведення з водою (співвідношення 1:1) щіткою, пензлем або валиком найтоншим шаром. Швидковисихаючі склади вимагають витримки близько 3-4 годин. Цей інтервал необхідно суворо дотримуватись і без зволікань приступати до наступного етапу, поки новий шар не покрився дрібним пилом.
Інструкція по шпаклівці
Суцільна укладання гіпсової шпаклівки виконується за допомогою широкого шпателя з рукояткою. Перший шар повинен виправити структуру грунтовки, після чого наноситься безпосередньо фінішний шар. Його слід вирівняти правилом, згладжуючи нерівності і інші дефекти. В інструкціях по обробці гіпсокартону під шпалери також зазначається, що для досягнення високоякісного ефекту вирівнювання поверхню після затвердіння повинна бути оброблена шліфувальним інструментом. Якщо роботи виконуються в приміщенні з підвищеною вологістю, то в межслойную структуру шпаклівки також включається гідроізоляційна плівка.
Висновок
Використання гіпсокартону як конструкційної бази для подальшого укладання декоративних матеріалів себе виправдовує з різних причин. Наприклад, ця технологія дозволяє домагатися поєднання ефектів вирівнювання і очищення поверхні, що особливо важливо при наявності проблемних стін з дефектами і відхиленнями в структурі підстави. Але ключову роль з точки зору кінцевого результату, звичайно, буде грати оздоблення гіпсокартону під шпалери з її позитивними техніко-експлуатаційними характеристиками.
Проблем з вибором відповідного складу сьогодні не виникне, так як передові виробники будівельних сумішей пропонують великі сімейства ґрунтовок і шпаклівок спеціально для панелей на основі гіпсу. Залишається лише правильно укласти складу на підготовлену конструкційну основу з урахуванням індивідуальних вимог до конкретного декоративному покриттю.
