Лексичне значення слів “світло” і “колір”

У російській мові існують два схожих один на одного слова – «світло» і «колір». Обидва вони мають слов’янське походження і обидва пов’язані з таким фізичним явищем, як електромагнітне випромінювання. Однак лексичним значенням слова «світло» і «колір» відрізняються один від одного. При цьому кожна з них має не одне, а кілька тлумачень.

Перший лінгвістичний об’єкт

Про те, яке лексичне значення слова «світ», у словнику сказано наступне. Воно дається в кількох варіантах.

Фізичний термін, що позначає випромінювання, яке перебуває у частотному діапазоні, видимому для живих істот.

Джерело світла.

В переносному, поетичному значенні – джерело радості і насолоди.

У множині – спеціальний фотографічний термін, що позначає світлі ділянки зображення.

У розмові – те ж саме, що і електропостачання.

Також в розмовній мові – те ж, що і освітлення, один або кілька освітлювальних приладів.

У метафоричному сенсі – день, світанок.

Для кращого розуміння лексичного значення слова «світ» доцільним буде звернутися до його синонімів і антонимам.

Синоніми та антоніми

До перших належать:

сяйво;
електрика;
струм;
освітлення;
светлынь;
освітленість;
світанок;
день;
джерело;
постачання;
випромінювання;
ділянки.

Серед друге знаходяться:

темрява;
морок;
темінь;
темрява;
тінь;
горе;
ніч;
темінь
захід.

Продовжуючи вивчати лексичне значення слова «світ», перейдемо до його походженням.

Етимологія

Походить від праслов’янського іменника svět, від якого, у числі іншого з’явилися:

давньоруське і старослов’янське «свѣтъ»;
білоруське «світ»;
болгарське «свет’»;
сербохорватської «світло», «свиет»;
словенське svȇt в значеннях «світ», «люди»;
чеське svět, що означає «світ»;
словацьке svet;
польське świat;
верхнелужское і нижнелужское swět;
полабское sjot, що означає «світло» і «день».

Праслов’янське svět пов’язано зі старослов’янським свьтѣти, свитати (в значенні «світитися») чергуванням голосних. Слово є спорідненим:

давньоіндійському cvētás, що перекладається, як «білий», «світлий»;
авестийскому spaēta, в тому ж значенні, що і в давньоіндійському;
древнеперсидскому spiθra – те ж саме;
литовським дієсловам šviẽsti («світити»), šveičiù («наводити лоск», «чистити»), šveĩsti («мерехтіти», «блищати») та іменника švìtras («наждак»);
латинського vitrum, що означає «скло»;
древневерхненемецкому hwiîʒ в значенні «білий».

У слова «світло» є й інші тлумачення.

Інші значення

Серед них є такі, як:

Архаїчний синонім до слова «світ», який повноцінним чином присутня в живій російською мовою. Наприклад, в таких виразах, як «вийти в світ», «сім чудес світу», «на тім світі», «на краю світу», «навколо світу», «Старий і Новий світ», «сторона світла».

Соціальне поняття, що означає не релігійне, світське товариство, а також еліту – вищий світ. Використовується, наприклад, у словосполученнях «світська держава» і «напівсвіт».

Завершивши розгляд лексичного значення слова «світ», перейдемо до іншої лексеме.

Друге слово

«Колір» представлений у словнику в наступних варіантах.

Світловий тон, забарвлення, здатність до випущення, поглинання або відображення світла, що знаходиться в певному спектрі частот.

Поєднання ознак, який дає можливість уявити зовнішній вигляд поверхні. Воно говорить про кольором, текстурою, фактурою.

Спеціальний термін у фізиці, що позначає квантове число, яке описує різновиди кварків. Воно характеризує кварки і глюони і виступає в квантової хромодинамике в якості заряду.

У множині в переносному значенні використовується у прапорах – національних, корпоративних або в символах, що належать якій-небудь країні або організації.

Розглянемо і його синоніми з антонімами.