Межі поділу
Кооперація, поділ праці й управління виробництвом залежать від різних факторів. Основними з них є тип виробництва, складність і обсяг випуску продукції тощо. Тому в процесі вибору оптимальної форми організації вкрай важливо проаналізувати ці фактори. Це дозволяє обґрунтувати оптимальні межі поділу праці.
Якщо розглядати цю процедуру з соціальної точки зору, надмірне розчленування процесу виробництва веде до збіднення його змісту, перетворюючи співробітників у вузьких фахівців. З позиції фізіології подібне веде до підвищення монотонності операцій, що призводить до підвищеної стомлюваності і високої плинності кадрів. Тому в ході аналізу факторів кооперації, спеціалізації, поділу праці розглядають наступні межі:
- економічна;
- соціальна;
- технологічна;
- психофізіологічна.
Технологічні межі поділу праці визначаються методикою виробничого циклу. Згідно з нею процес виготовлення продукції поділяється на окремі операції.
Нижня технологічна межа являє собою трудовий прийом, що складається з трьох або більше дій працівника. Вони безперервно слідують один за одним, мають цільове призначення. Верхня межа технологічного поділу праці передбачає, що один співробітник виготовляє повністю весь виріб з нуля.
Економічна межа визначається у відповідності з завантаженістю робочих, а також тривалістю виробничого циклу. При грамотному, точно прорахованому поділі праці виробничий цикл скорочується завдяки паралельного виконання операцій. При цьому підвищується показник продуктивності праці, так як прискорюється засвоєння робітниками прийомів і методів виготовлення продукції.
Якщо поділ праці буде надмірним, перевищить економічну межу, це призведе до порушення пропорцій у структурі витрат робочого часу. З одного боку, час обробки матеріалів і заготовок буде скорочуватися, але при цьому збільшується тривалість операцій по зняттю і установці деталей, транспортування предметів праці між операціями. Також збільшуються витрати часу на міжопераційний контроль, підготовчі та заключні процедури. З економічної точки зору, оптимальним вважається варіант, коли сума факторів, що знижують тривалість виробничого циклу, вище, ніж вплив протилежних причин.
Ще одним економічним критерієм є повнота використання часу. Працівник повинен бути максимально зайнятий протягом зміни. Поділ праці має бути таким, щоб співробітники не простоювали без діла. Для цього розширюють їх виробничі функції і зони обслуговування автоматизованих ліній.
