Технологія монтажу розподільного шинопровода
Попередньо монтуються опорні споруди, які в подальшому використовуються за принципом несучих конструкцій. На наступному етапі виконується та ж компоновка секцій з блоками за допомогою кріплень.
При монтажі несучої інфраструктури рекомендується витримувати відстань між опорними спорудами 3-4 м, але не більше. Причому висота повинна варіюватися в межах 2,5-5 м в залежності від умов у приміщенні та особливостей конструкції самого дроту.
Для стикування використовуються гвинтові кріплення, які замикають напівмуфти. На етапі складання з’єднувальні затискачі повинні бути в ослабленому стані, щоб не деформувати конструкцію при виконанні навісного кріплення. Надалі кріпильне зусилля наводиться в оптимальний стан з показниками затиску 200 М або 21 кг. Також технологія монтажу шинопроводів розподільного типу передбачає виконання контролю стикування шляхом перевірки посадки виступів. Напівмуфти повинні потрапляти в фіксуючі отвори модульних секцій. Конфігурація їх розміщення попередньо розраховується в монтажній схемі.
Незважаючи на громіздкість конструкції розподільних каналів, вони дають широкі можливості з точки зору варіантів розміщення. Жорстку фіксацію, зокрема, можна виконувати до спеціально збудованим опорах, колонах або ж до поверхонь стін. При невеликій масі допускається підвішування каналу в прольотах.
