Пост-апокаліпсис – це… Визначення, опис, види

Настільки об’ємне і суперечливе поняття «пост-апокаліпсис» – це парадоксальне поєднання відсутності логіки. Бо світ, представлений у даному жанрі, знаходиться за межами загальноприйнятого раціоналізму, а парадокс тут вказує на бачення образів, яких, по суті, немає в нашій свідомості. Картина світу представлена досить розпливчасто.

Християнські витоки постапокаліпсису

З незапам’ятних часів релігійна традиція представляє концепцію апокаліпсису, як повне завершення історії всього людства. Однак “Книга Одкровення” вказує на наступний, абсолютно новий етап буття: воцаріння Христа і його Святих підданих. Сатана втратить свій головний джерело живлення: брехня, спокуса, спокуса, які, по суті, привели людство до кінця земного шляху. Дані загальні особливості і будуть висловлювати пост-апокаліпсис, як нульове зміст світу.

Особливості світського погляду на концепцію

З кінця ХХ століття, в рамках мультиплікації і кінематографу, жанр пост-апокаліпсис міцно зміцнює свої позиції. Приставка «пост-» є відображенням науково-філософської течії 70-80-х років минулого століття, іменованого як постструктуралізм, і його відгалуження – постмодернізму. Коли історія тієї чи іншої цивілізації досягає меж свого розвитку, тоді ж і відбувається оголення всіх існуючих логічних, духовних і соціальних конфліктів. Це призводить до неминучого процесу зживання, де подальший розвиток системи неможливо. В той час і набирає чинності час деградації, руйнування структури загального укладу, цінностей та духовних орієнтирів. Світ поглинає стан спустошеності і песимізму. Фантастика постапокаліпсису стає суворою реальністю в боротьбі за індивідуальне виживання.

Филосовские і психологічні штампи постапокаліптичного сценарію

Якщо орієнтуватися на класифікацію потреб психолога Абрахама Маслоу, ті нечисленні люди, які пережили крах своєї епохи, повертаються до необхідності задоволення своїх базових потреб – пошук їжі і забезпечення безпеки. Очевидний відкат цивілізації на багато століть.

Виживання стає основним критерієм, що характеризує положення врятованого людства. Ці критерії є оптимальними для вирощування зла. Однак пост-апокаліпсис – це ще і зародження таких вищих цінностей, як спроба пробудити людські душі до єдності, забезпечення умов згуртування заради найвищих цілей. Саме життя бере на себе роль того самого добра, причому, життя соціальна. Однією з базових завдань є відновлення цивілізацій.

Дивіться також:  Художник Юрій Клапоух - спадкоємець Левітана і Айвазовського

Короткий чек-лист будь-якого сценарію постапокаліптичного

  • Обов’язкова наявність народного героя, який буде боротися зі злом і вести за собою деяку частину вижили громадян.
  • Вияв повсюдної деградації духовних, соціальних та інтелектуальних сферах.
  • Зародження комун.
  • Повне або часткове руйнування цивілізацій або окремих населених пунктів.
  • Поява дрібних соціальних поселень доісторичного типу з застосуванням залишків благ зниклої цивілізації.
  • Тотальне зникнення технологій.

Тепер, коли розглянута основна структура фантастики постапокаліпсису, який жанр може висловити найгірший сценарій загибелі людства?

Зомбі-апокаліпсис

Зомбі – самостійний окремий фентезі-жанр, який встиг завоювати свою численну армію шанувальників. Не секрет, що для підготовки до настільки очікуваного прогнозу необхідно озброїтися колекцією зброї, якщо мерці побажають повстати з мертвих.

Що ж визначає основу? Обов’язкове почуття безвиході, коли один або кілька героїв намагаються сховатися від бродячих мерців за хисткою дверима. Шансів на порятунок стає все менше, адже часто ті, що вижили люди загнані в глухий кут, потрапивши в якусь висотну будівлю. Після представленого сценарію на думку відразу приходять такі картини, як «Війна світів Z» (де Бред Пітт зіграв головну роль), а також «Карантин».

Не можна не відзначити лінійку фільмів «Обитель зла» з Мілою Йовович і, мабуть, найкраще в жанрі пост-апокаліпсис кіно – «Інфекція». Особливістю сценарію цієї картини є те, як вірус впливає і змінює розум зараженої головної героїні. Головну роль блискуче зіграла актриса Неджарра Таунсенд.

Монстроапокалипсис

Особливості цього піджанру укладають у собі сценарій нападу загарбників, які прагнуть зробити повних захоплення планети Земля з метою поневолення населення або його повного знищення.

Яскравим прикладом служить відомий фільм «Я – легенда», де Уілл Сміт грає героя Роберта Невілла, єдиної людини, імунітет якого протистоїть вірусу монстрів-вампірів. Сама ідея і концепція виділяють картину з числа представлених варіантів на дану тематику.

Обов’язковий до перегляду фільм «Гостя», знятий за однойменним романом Стефані Майєр. Тут головними антигероями виступають неземні форми життя, які не можуть існувати без основного носія. Таким чином, інопланетним гостям необхідно паразитувати на будь-якому живому об’єкті.

Дивіться також:  Джим Керрі в дитинстві: біографія, особисте життя, цікаві факти, фото

Природна катастрофа

Мабуть, одним із самих улюблених режисерами видів постапокаліпсису є природні катаклізми, представлені у всіляких варіаціях. Все, що знаходиться в доступі творчої фантазії: від руйнівних цунамі і різких змін клімату до посилення вітряних потоків і зміни магнітного поля Землі. Деколи сценаристи не скупляться змішувати відразу кілька природних стихій в єдину картину, щоб надати історії особливо яскраве забарвлення.

Не секрет, що багато екранні сценарії запозичені з книжкових творів. Таким прикладом є роман «Дорога», який був екранізований в 2011 році. Історія цього фільму про те, як світ перетворився в безжиттєву пустелю, за підсумками глобальної катастрофи. Таке положення речей оголило ряд людських вад – канібалізм, зростаюча жорстокість, агресія, і все це приправлено нескінченним голодом і холодом. Вороже першість віддається самій людині, і тепер кожен повинен боротися за власне виживання самостійно.

Пост-апокаліпсис – це просочена непідробним драматизмом картина «Післязавтра», яка змушує глядачів цілком перейнятися розгортається на екранах трагедією. На цей раз природа не на жарт розлютилася на людство, тим самим пробудивши посуху в одній частині світу, безперервні зливи – в інший, а також шквальні вітри і різко змінюються температурні показники. Головний герой – еколог Джек Хол всіляко намагається зупинити молоді катаклізми, однак уряд відмовляє йому в сприянні.

Дуже захоплююче стиль пост-апокаліпсис відображено у фільмі «2012», де основна ставка режисерів була зроблена на якісну картинку. Сюжет тут відсунутий на другий план, але це не забирає видовищності і почуття залучення в події, що відбуваються.

Інші сценарії постапокаліпсису на прикладі відомих кінострічок

У центрі сюжету «Божевільний Макс» виступає техногенна катастрофа, яка цілком обрушилася на світ. Дія розгортається в Австралії, де зневірені жителі розсікають по пустелях в пошуках живлення і даху.

Трилогія «Матриця» братів Вачовскі. Настав момент, коли розумні машини створили для людства віртуальну реальність, використовуючи його представників в якості «биобатареек».

Дивіться також:  Грузинські режисери: від зародження національного кінематографу до сучасності

Не менш відомий «Термінатор», де в основу змісту закладено повстання машин, які бажають знищити людство всілякими шляхами.

Також неоднозначна картина «Хмарний атлас», яка вбирає в себе шість паралельно переплетених між собою сюжетних ліній. Фільм досить складний для сприйняття, проте він вартий того, щоб глядач втягнувся в сюжетну лінію.

Мабуть, одним із самих милих прикладів фентезі постапокаліпсису представлена анімаційна історія від PIXAR – картина WALLE. За сценарієм, люди настільки забруднили Землю, що вона більше не придатна для будь-якої форми життя. У купі сміття планетарного масштабу залишився жити лагідний робот Валлі, який, виявивши крихітний росток, всіляко намагається зберегти його.

Тотальна глобалізація

Стиснення меж світу стало виразно проступати ще в минулому столітті, коли ефективність комунікацій стала набирати обертів. В особливості, тотальні і незворотні наслідки для людства стали реальними після винаходу ядерної зброї. Після цього, культурна оболонка суспільства підхопила настільки велику параноїдальну підживлення, ніж зіграла особливу роль у створенні різних антиутопій і витоків кіберпанку. Все це породило змішання проблем глобальних загроз техногенної природи, релігійного універсалізму в ідею неминучого апокаліпсису від помилок, пов’язаних з безграмотним використанням ручного атома.

Розкриття тим індивідуалізму і колективізму

Пост-апокаліпсис – це розкриття взаємин двох соціальних моделей: одинаки-індивідуаліста і стихійний колектив, який потребує лідера. У такій зв’язці виявляється цікава закономірність: на того, хто прийняв на себе командування людською масою, покладається повна відповідальність за кожного індивіда. Тепер суб’єкт не зможе відвести в сторону відповідальність за чиєсь життя, як це можна було зробити ще не зруйнованої апокаліпсисом системі.

Естетика постмодерну

Як відомо, сама специфіка постмодерну укладає в собі всілякі межі поняття «дивний», розбиваючи його на такі складові, як «незнайома», «химерний», «курйозний», «надприродний», «специфічний» і навіть «эротизированный». Це і є основою жанру постапокаліпсису, як такого. Тому не дивна любов шанувальників цього стилю до мутантів, різних зомбі, інопланетним загарбникам і іншим фрікам.