Методологічні принципи
Шкільний тест розумового розвитку (ШТУР) розроблений для проведення діагностики, що дозволяє визначити розумовий розвиток учнів, починаючи з підліткового і закінчуючи юнацьким віком. Це діти 6-8 класів.
Підбір основних понять автори здійснювали керуючись наступними принципами:
- вони повинні бути загальними, що дозволяють визначити рівень засвоєння того чи іншого предмета і лежать в основі розуміння певної шкільної дисципліни;
- включаються в кожне із завдань поняття становлять основу знань, які необхідні кожній людині, незалежно від напрямку одержуваного ним освіти;
- вони повинні знаходитися у відповідності з життєвим досвідом, який має дитина даного віку.
Особливості методу
Шкільний тест розумового розвитку (ШТУР) розроблений для дослідження рівня сформованості у дитини певних понять, а також здійснюваних учнем логічних дій з ними. Він містить у собі такі завдання і способи аналізу результатів, які суттєво відрізняють дану розробку від традиційно використовуваних інтелектуальних текстів.
Опис методики ШТУР вказує на те, що вона, насамперед, збудована на тому матеріалі, який обов’язково повинен бути засвоєний учнем. Для дітей це не що інше, як їх шкільні програми. Саме через них в той або інший історичний період підлягають реалізації вимоги, що пред’являються суспільством кожному зі своїх членів. Що в такому разі можна сказати про особливості ШТУР? Зміст цих тестів цілком визначається вимогами суспільства або соціально-психологічними установками до розумового розвитку дітей.
Серед особливостей методики ШТУР, або шкільного тесту розумового розвитку, можна виділити відмінний від більшості подібних способів аналіз діагностичних результатів. Ґрунтується він зовсім не на статистичних нормах. Для оцінки групових та індивідуальних результатів беруть соціально-психологічні нормативи. Інакше кажучи, виявлений показник розвитку інтелекту дитини є ступенем наближеності отриманих результатів до певного критерію, в якості якого виступають завдання, що містяться в тісті. При цьому визначення результату відбувається не з кількісної, а за якісно-кількісній характеристиці.
