Корпоративне соціальна держава
У наступні роки синдикалізм Л. Дюгі, а точніше його плоди, почали розглядати як форму демократії. Ключова роль в забезпеченні інтересів усіх соціальних груп суспільства при ній відводилася об’єднаним професійним організаціям, громадським спілкам і державі.
Корпоративна модель соціальної держави передбачає систему зобов’язань і відповідальності корпорацій (компаній) за матеріальне благополуччя своїх працівників, де в основі лежить соціальне страхування. Що фінансуються переважно за рахунок внесків, послуги страхування можуть відрізнятися в залежності від професійної групи. Всім працівникам надаються обов’язкові соціальні гарантії, в числі яких пенсійне забезпечення, оплачувану відпустку, лікарський контроль і часткова оплата медичних послуг, додаткові пільги та інше.
У даній моделі держави передбачається наявність трьох найголовніших корпоративних груп: держава, профспілки і бізнес-співтовариство. Саме між цими групами розподіляються основні владні блоки, що визначають структуру і форму політичного устрою соціальної держави. Закони та економічні гарантії дає держава, але воно не їх виконавець. Ця модель характерна для таких країн, як Німеччина, Франція, Італія, Бельгія та Австрія.
