Інтеграція додаткової освіти та загальної освіти: види, механізм, умови
Організація позаурочної діяльності
Відповідно до вимог федеральних стандартів позаурочні заняття спрямовані на досягнення освітніх результатів, рішення завдань виховання і соціалізації дитини. Проводяться у формах, відмінних від класно-урочної практики. Виділяють кілька основних тематичних напрямків позаурочної діяльності:
соціальне;
загальнокультурне;
інтелектуальне;
духовно-моральне;
спортивний і оздоровчий.
В якості організаційних форм використовуються гуртки, товариства, майстерні, лабораторії, а також масові екскурсії, конференції, змагання, проекти.
Розроблено ряд моделей позаурочної діяльності, які базуються як на можливостях самої школи, так і на інтеграції загальної і додаткової освіти дітей.
Школа повного дня. Дитина знаходиться в освітньому закладі до вечора. При цьому забезпечується різноманітність видів діяльності та дозвілля, організовується харчування. Контролює процес зазвичай педагог-вихователь, в завдання якого входить поєднання форм навчання і розвитку, створення умов для самовираження школярів, формування індивідуальної освітньої траєкторії.
Оптимізаційна модель. Використовує внутрішні ресурси школи із залученням значної частини педагогічного колективу (учителів, соціальних педагогів, вожатих). Координатором виступає класний керівник. Така модель дозволяє домогтися єдиного підходу до організації урочної та позаурочної діяльності в плані тематики, використовуваних форм і прийомів.
Третя модель передбачає поєднання потенціалів школи і установ допобразования.
