Структура наукової галузі
Прихильники французької соціологічної школи змогли довести, що соціологія поєднує в собі кілька розділів:
- загальна соціологія;
- актуальні теоретичні проблеми;
- соціум, структура суспільства;
- релігієзнавство;
- юридична соціологія.
Тісне переплетіння наукових напрямків передбачало необхідність залучення до досліджень економістів, правознавців, лінгвістів, істориків, філософів, культурологів. Окреме місце в цій системі наук належить психології. Французька соціологічна школа володіє високим рівнем науково-теоретичної і практичної інтеграції.
Концепція Дюркгейма
Дуалізм – фундаментальна ідея концепції основоположника французької школи. Соціолог розглядав людину як істоту двоїсте: з одного боку – біологічний організм, наділений психікою, з іншого боку – соціальний організм. Причому в обох випадках людина сприймається як індивідуум, самостійна одиниця суспільства. Однак саме соціум, на думку Дюркгейма, грає першорядну роль в становленні соціальної сутності і відбивається на формуванні психічного здоров’я.
Еміль Дюркгейм, який є засновником французької соціологічної школи, вважав, що завдяки дуалізму можна відрізнити людей від тварин, які за своєю природою не можуть мати суспільного досвіду. Вчений розглядає суспільство як окрему реальність. Соціум – це духовна система, комплекс, що складається з різноманітних думок, знань, методології колективної ідеології. Товариство служить природним відбивачем масового думки.
Головними факторами об’єднання соціального оточення є: мова, мова, комунікативні навички кожного члена групи. Це колективні форми спілкування, які стали результатом тривалого розвитку соціального середовища в цілому, а не особистості окремо. Навколишня людини мова примусово впливає на нього, але він приймає її без опору і пошуку альтернативи.
У той же час Дюркгейм брав суспільство як односторонню структуру в системі колективних уявлень і суспільної свідомості. Отже, розвиток мислення не має ніякого зв’язку з діяльністю людини. Безпосередній процес вживлення колективних уявлень суспільства в свідомість кожного індивідуума інтерпретується як взаємодія особистого і соціального.
