Вірність обов’язку і якісна робота
Професійна етика державного службовця включає самовіддане виконання обов’язку. Кожна людина, прийнятий на таку роботу, зобов’язаний приймати свої рішення, керуючись громадськими інтересами. Він не може робити щось на робочому місці на користь себе чи своєї сім’ї, друзів і будь-яких інших персон. Не допускається фінансова, матеріальна вигода від діяльності поза обумовленої посадою заробітної плати. Самовідданість передбачає відмову від вигоди для деякої організації, оскільки така теж не є соціумом у всьому його різноманітті, а лише виступає в якості окремої клітинки, невеликого блоку.
Всі перераховані вище норми етики поведінки державного службовця по черзі фіксуються у всякому типовому кодексі з розшифровкою, подібною з наведеної до них вище. Зазвичай у повному переліку присутній ще і професіоналізм. Цей аспект етичного нормативного служіння суспільству зобов’язує кожного, хто прийнятий на державну посаду, володіти своєю професією досконало, не допускаючи помилок у роботі.
Визнання професіоналізму буває об’єктивним, коли інші персони, соціум відзначають здібності персони. При цьому аналізують, наскільки успішно людина досягає визначених для нього цілей, правильні шляхи обирає для цього. Обов’язково звертають увагу, якими способами досягається бажане. Альтернативне розуміння професіоналізму – суб’єктивне. Про таке кажуть, коли персона твердо переконана: їй притаманні відмінні здібності та якості професіонала в обраній сфері.
