Природні та техногенні надзвичайні ситуації тягнуть за собою певні наслідки. В залежності від масштабу вони можуть проявлятися у різних сферах життєдіяльності індивіда, суспільства і держави в загальному сенсі. Варто зауважити, що прояв наслідків може настати як відразу ж після надзвичайного випадку, так і протягом відносно тривалого відрізка часу. Як правило, вплив техногенних і природних надзвичайних ситуацій призводить до актуалізації наступній ланцюжка: наслідки — певні втрати — шкоди — її відшкодування. У нашій статті мова піде про різновиди шкоди, існуючих на сьогоднішній день, а також про відшкодування шкоди і види відповідальності.
Що таке втрати?
Як з’ясувалося, під наслідків надзвичайних ситуацій слід розуміти результат впливу певних факторів. Так, наслідки подібних випадків об’єднують всі різновиди змін в політичній, соціально-економічній, науково-технічній та інших сферах життєдіяльності індивіда, суспільства і держави в цілому, які ініціюються або в деякій мірі посилюються за допомогою сталися надзвичайних ситуацій.
Під втратами доцільно розглядати частину наслідків, пов’язаних з негативними змінами в ключових сферах життєдіяльності держави. У цього терміна є і більш вузький зміст. Так, під санітарними і безповоротними втратами можна розуміти жертви надзвичайних випадків.
Категорія збитків
Перш ніж розглядати види шкоди, слід дати визначення настільки поширеним у суспільстві поняття. Отже, збиток — це не що інше, як результат негативних змін внаслідок тих чи інших явищ, подій, дій, станів об’єктів, які виражаються в порушенні їх цілісного вигляду або погіршенні інших властивостей.
Це можливі або фактичні економічні і соціальні втрати. Саме тому в сучасній класифікації окремо розглядаються види економічного збитку, матеріального, соціального і так далі. Яскравим прикладом у даному випадку може служити відхилення здоров’я людини від середньостатистичного значення, іншими словами, його захворювання або навіть смерть. Крім того, це порушення процесу адекватної господарської роботи або втрата якого-небудь виду власності, інших культурних, матеріальних, природних або історичних цінностей. Видом шкоди вважається і погіршення навколишнього середовища.
Розуміння Кульмана
Цікаво відзначити, що у “Вступі в науку про безпеку” Кульман під шкодою (саме в контексті безпеки техногенного типу) розуміє нанесення шкоди певному індивіду, його нематеріальних і матеріальних благ, що охороняються правом, в результаті хімічного або фізичного впливу в процесі використання техніки. Так, в даному випадку в поняття збитків включаються безповоротні і санітарні втрати.
Визначення наслідків аварії або стихійного лиха має неекономічний, узагальнений характер. У свою чергу, поняття шкоди характеризує економічну кількісну величину, яку необхідно представляти у вартісному вираженні. Іншими словами, категорія шкоди — це оцінені наслідки. Варто доповнити, що оцінка збитку полягає у визначенні його масштабів у грошовому або натуральному вираженні (іменується це економічною оцінкою збитку).
Види
Далі доцільно розглянути класифікацію категорії. На сьогоднішній день прийнято виділяти такі види збитків:
- У залежності від розв’язуваної задачі прийнято визначати такі різновиди: фактичний (оцінка) і передбачуваний (прогноз).
- За місцем і часом прояву: непрямий, прямий, непрямий віддалений (в плані часу).
- За об’єктами впливу (розглянемо окремо).
Класифікація за об’єктами впливу
Залежно від об’єкта впливу прийнято розрізняти наступні види заподіяної шкоди:
- Медико-біологічний, заподіяну окремими індивідами, і соціальний, пов’язаний з населенням в цілому.
- Моральний, економічний та матеріальний вид шкоди. Представлені категорії можуть належати як фізичним, так і юридичним особам.
- Соціально-економічний, пов’язаний з соціально-економічними системами.
- Соціально-політичний, що відноситься до держави.
- Екологічний, актуальний щодо природного середовища.
Реальний збиток
Розглянемо категорію і види реального збитку. Під ним слід розуміти не тільки витрати, пов’язані з евакуацією, аварійно-відновлювальними роботами, засобами, які виділяються з регіонального та федерального бюджетів. Він відноситься, як правило, до заподіяння шкоди різним об’єктам (організаціям, фізичним особам, довкіллю або державі) у відповідності з різними складовими.
Наприклад, результатом катастрофи в залежності від її величини, місця, тривалості, метеоумов, часу викиду може бути загибель того чи іншого числа людей, їх захворювання чи поранення з наступною частковою або повною постійної або тимчасової втратою працездатності, а також загибель водних та наземних рослин і тварин; втрата (часткова або повна) нерухомих та рухомих майнових комплексів третіх осіб (як фізичних, так і юридичних осіб); втрата сільськогосподарської чи іншої продукції і відсутність доходів при здійснених витратах, недовиробництво товарної продукції і послуг внаслідок вимушених простоїв виробництва; моральну шкоду евакуйованих або постраждалих, який пов’язаний із зміною життєвих умов (навіть короткочасних), що, як правило, призводить переживань, стресів або навіть депресій.
Моральну шкоду
Досвід найбільш розвинених країн показує, що масштаби моральної шкоди часом можуть в рази перевершувати грошові компенсаційні виплати по причині захворювань. У відповідності з усіма цими наслідками потерпілі, як правило, пред’являють власнику об’єкта, який послужив джерелом згубного впливу, позов щодо відшкодування завданої шкоди, а також витрат на аварійно-рятувальну діяльність. Це необхідно для зменшення наслідків (гасіння пожеж, евакуація людей та майна, медична допомога потерпілим в зоні впливу негативних факторів і так далі).
Натуральний і вартісний вираз
Важливо відзначити, що складові шкоди можна оцінювати в натуральному вираженні, властивому розглянутої різновиди шкоди, а деяку частку складових — у вартісних одиницях.
Тим не менше для порівняння наслідків від різних негативних випадків з урахуванням різних складових збитку, розробки раціональних захисних заходів, в процесі розрахунку збитків, відведеного унаслідок вжитих заходів, а також ефективності заходів по забезпеченню безпеки в економічному плані всі складові категорії слід оцінювати в одних одиницях, іншими словами, давати їм оцінку у вартісному вираженні.
Вартісна оцінка нового або можливого збитку повинна виконуватися спеціалізованими оцінними структурами у відповідності з узгодженими методиками, що забезпечують дотримання економічних інтересів юридичних і фізичних осіб, причетних до даного процесу, і законів країни. Базою для методів оцінки служать:
- поточні ціни на товарну продукцію і послуги;
- судова практика;
- практика особистого і майнового страхування, що має (хоча і в істотній мірі суб’єктивна) обширну базу для оцінки, багатопланову і багатопланову статистику.
Висновок
Отже, ми в повній мірі розглянули категорію шкоди, її різновиди та особливості. З’ясували, що серед видів відшкодування шкоди особливу роль відіграє вартісне. На закінчення слід зазначити, що наслідки надзвичайних випадків являють собою особливу ланцюг послідовних подій, пов’язаних між собою. Кількість ланок в ній може бути велика. До прямого збитку доцільно віднести руйнування, радіоактивне забруднення, пошкодження, хімічне зараження, несприятливі наслідки впливу шкідливих і вражаючих факторів на об’єкти народного господарства і природи (земля, суспільство, тваринний і рослинний світ, споруди, обладнання, будівлі, товарна продукція, напівфабрикати, сировину, худобу, посіви і так далі), іншими словами, все те, що знаходиться у сфері інтересів (тобто усвідомлених потреб) індивіда і суспільства в цілому. Вплив цих наслідків на функціонування і стан інших об’єктів народного господарства і природи, що не зазнали безпосереднього впливу вражаючих факторів, прийнято відносити до непрямого збитку.
