Освітній моніторинг – це… Визначення, види, цілі, методика і принципи проведення моніторингу

Застосовуються в педагогіці традиційні засоби оцінки, а також тести отриманих досягнень не дозволяють належним чином виявити рівень отриманих результатів навчально-виховного процесу. Для цього потрібно, наприклад, визначити не просто здатність учня до вирішення завдань, а його уміння бачити і ставити їх. Також неможливо при використанні звичайних педагогічних засобів оцінити здібності учня до мови у вигляді володіння ним як засобу комунікації і т. д.

Саме тому виникла потреба в розробці принципово іншого інструментарію освітнього процесу. Це засіб, який дозволить виявляти його якість, а також сформованість в учнів універсальних навчальних навичок. Ця потреба була задоволена після появи у ФГОС освітнього моніторингу.

Визначення поняття

Слово «моніторинг» має латинське походження. У перекладі з цієї мови воно означає «наглядач» і «нагадує». Спочатку даний термін досить активно використовували в екології. Моніторинг в цьому науковому напрямку застосовувався для спостереження, оцінки, а також прогнозування стану навколишнього середовища у зв’язку з відбуваються в ній змінами, викликаними веденням людиною господарської діяльності.

Однак останнім часом термін «моніторинг» став використовуватися в більш широкому сенсі. Під ним розуміють постійне спостереження за визначеним процесом, що виконується з метою виявлення його відповідності початковим припущенням або бажаного результату. На сьогоднішній день моніторинг застосовують не лише екології, але й в багатьох інших науках, в числі яких знаходиться педагогіка.

Що ж дане поняття означає в навчальному процесі? Освітній моніторинг – це оцінка його якості. При проведенні подібних робіт забезпечується безперервне спостереження за навчальним процесом та його змістом. Це дає можливість прогнозування його розвитку та набуття передового досвіду. Іншими словами, освітній моніторинг – це форма організації, збору та обробки інформації про педагогічному процесі, а також її подальше зберігання і поширення.

Існують і інші визначення цього поняття. Так, на думку А. С. Бєлкіна, освітній моніторинг – це безперервний процес науково обґрунтованого діагностико-прогностичного відстеження навчальної діяльності. У Е. Ф. Зеера трактування даного поняття дещо інша. На його думку, освітній моніторинг – це процес, що дозволяє відстежити стан об’єкта або системи при використанні періодично повторюваного або безперервного збору даних, які є певною сукупністю тих чи інших ключових показників.

Моніторинг освітнього процесу виконують тоді, коли виникає необхідність у постійному відстеженні явищ, що мають місце в природному предметної середовищі. Подібні заходи дозволяють в подальшому впроваджувати отримані результати для підвищення ефективності управління всією системою навчання.

Саме поняття моніторингу освітнього процесу близько до змісту таких термінів, як «атестація» і «контроль». Тим не менш, останні поняття є лише окремими випадками загальної системи спостережень.

Основні принципи

Які особливості моніторингу освітньої діяльності? Даний процес є цілісною системою, що має при своїй організації наступними принципами:

Безперервність. Моніторинг освітньої системи являє собою динамічно розвивається цілісну сукупність елементів. Її структурно-функціональні зміни завжди носять як кількісний, так і якісний характер. За допомогою моніторингу освітніх галузей стає можливим коригувати, а також стримувати або послаблювати ті чи інші тенденції навчального процесу.

Науковість. Даний принцип передбачає побудову певної організації спостереження. Її основою при цьому є науково-обґрунтовані характеристики освітнього процесу, що виключають життєво-побутові підходи до їх оцінки.

Виховна доцільність. Даний принцип організації моніторингу освітніх досягнень зовсім не є самоціллю для педагогів. Його використовують лише як засіб для глибокого вивчення і надійний інструмент для управління навчальними процесами. Даний принцип вказує на те, що при використанні різних методів моніторингу в освітніх установах не повинні застосовуватись технології, які завдали б шкоди гідності та інтересам особистості.

Діагностично-прогностична спрямованість. Даний принцип вказує на необхідність співвіднесення інформації, отриманої в процесі стеження за освітнім процесом, з нормативними критеріями педагогічної діяльності.

Прогностичне спостереження. Сенс будь-якого моніторингу освітніх організацій полягає не лише у складенні висновку про ті чи інші тенденції, які мають місце в освітньому процесі. Проводять його і для прогнозування можливих напрямів педагогічної діяльності, покликаних підтримати і розвинути позитивні і трансформувати небажані явища.

Функції

Проводиться в освітніх організаціях моніторинг являє собою найбільш досконалий спосіб інформаційного обслуговування. Він же є одним з елементів системи, покликаної управляти якістю освіти.

Для моніторингу освітніх результатів учнів характерно 5 основних функцій. Серед них:

Орієнтовна. Дана функція розглядає вміння суб’єкта педагогічного процесу вільно почувати себе в життєвому просторі, використовуючи при цьому отримується і вже отриману інформацію.

Конструктивна. З одного боку дана функція являє собою кристалізацію індивідуальної допомоги людині. З іншого вона необхідна для розширення особистого простору. Це стає можливим при взаємодії з оточуючими людьми і встановлення з ними позитивних контактів.

Організаційно-діяльнісна. Дана функція являє собою визначення оптимального варіанта позиції особи при виконанні нею тієї чи іншої діяльності з використанням науково-теоретичних знань і безперервної інтеграції одержуваних даних.

Корекційна. Дана функція необхідна для деякого зміни завдань, а також позиції особистості в процесі здійснення діяльності.

Оціночно-прогностична. При виконанні даної функції результати моніторингу освітньої організації у вигляді контрольних точок і передбачуваних кінцевих результатів дослідження порівнюються з наявними показниками педагогічного процесу.

Проведені спостереження не замінюють традиційну систему управління ОУ і не покликані ламати її. Мета виконання моніторингу полягає у забезпеченні її стабільності, надійності і довготривалості. У тих випадках, коли управління ОУ організовано грамотно і повноцінно, воно своєчасно відреагує на які виникають у їх роботі зміни і внесе у свої плани необхідні корективи. А для цього вищестоящим організаціям необхідно володіння інформацією про такі зміни. Отримання таких даних обумовлено виконанням функції контролю моніторингу. Тільки вона дозволить забезпечити таку необхідну для управління зворотний зв’язок.

Об’єкти моніторингу

На що спрямоване спостереження в педагогічному процесі? Об’єктами моніторингу є:

безпосередньо сам освітній процес;
успішність учнів;
навчально-професійна і навчальна діяльність вихованців;
розвиток особистості учня;
становлення освітньої групи;
рівень професійного розвитку викладача та його діяльність;
становлення вчительського колективу.

Предмет моніторингу

Спостереження в установах освіти піддається стан об’єкта. Фіксується воно при його конкретних змінах або в ті чи інші періоди часу. Предметом моніторингу може служити:

сформованість загальнонавчальних навичок і вмінь, а також знань з конкретної дисципліни;
якість освіти;
досягнення дітей у навчанні, у додатковій освіті, і багато іншого.

Суб’єкти моніторингу

Під цим поняттям мають на увазі всіх учасників педагогічного процесу.

Це вчителі і учні, громадськість і батьки. Ступінь участі кожного з них у педагогічному процесі різна. Тим не менше кожен з цих суб’єктів отримує ту чи іншу інформацію й аналізує її.

Обробка результатів

Організація педагогічного моніторингу складається з різних рівнів надання інформації. Розглянемо їх докладніше:

На першому рівні інформація надається для учня. У нього повинне бути право на знайомство з інтерпретацією отриманих даних. Передбачувані до вивчення результати повинні бути витримані в позитивному ключі і представляти собою текстовий матеріал, на підставі якого можуть бути виявлені освітні дефіцити і позначені наступні завдання.

Другий рівень інформації надається для вчителя. У цьому випадку результати моніторингу мають розгорнуту форму і зведені в таблиці або ж представлені у вигляді гістограм і графіків.

Третій рівень є підсумковим. Це інформація, необхідна адміністрації школи, а також міським та районним управлінням освіти. На даному рівні здійснюється висновок узагальнених результатів, на основі яких може бути складено цілісне уявлення про те, яка якість освітнього процесу, а також зроблені відповідні висновки і прийняті оптимальні рішення для виправлення ситуації.

Види моніторингу

Залежно від обраного об’єкта спостереження і відбувається визначення специфічних завдань і цілей, які пов’язані з реалізацією подібних досліджень на практиці.

Іншими словами, у кожному конкретному випадку береться для здійснення один із видів моніторингу, які розподілені за трьома рівнями:

Персональний. Моніторинг першого рівня здійснюється щодня вчителем. При цьому він спостерігає і фіксує динаміку розвитку кожного з учнів, а також всього колективу в цілому.

Внутрішкільний. Моніторинг другого рівня проводить адміністрація освітнього закладу. При цьому відбувається спостереження за динамікою розвитку не тільки шкільних колективів, але і паралелей, а також усього навчального закладу в цілому. Здійснюють подібний моніторинг з використанням певних критеріїв, а також комплексно відразу за кількома напрямами та тимчасовим показниками.

Муніципальний. На цьому рівні моніторинг проводиться органами управління системи освіти. Цими організаціями відстежується динаміка розвитку ОУ.

Методи моніторингу

Існують різні способи виконання спостережень за освітнім процесом. До них входять:

Поточне спостереження. Даний метод моніторингу освоєння які навчаються освітніх програм дозволяє відстежити зміни рівня професійного розвитку, виходячи з чиниться на дану характеристику впливу навчального процесу та осмислення відбуваються явищ. В цьому випадку ефективність дій педагога буде залежати від його досвіду, психологічної компетенції, ставлення до учнів і т. д. Варто мати на увазі, що для спостережень завжди притаманна суб’єктивність. А це часом негативно позначається на кінцевих результатах моніторингу.

Експлікація. У перекладі з латинської даний термін означає «роз’яснення», «розгортання». Дана методика моніторингу освоєння освітньої програми передбачає отримання більшої інформації про навчально-професійної діяльності. Її використання дозволяє діагностувати всі ті зміни, які мають місце в розвитку учня, а також оперативно коригувати освітній процес. Здійснюють експлікацію при постановці додаткових запитань, надаючи допомогу у вигляді спільних дій і підказок, а також заохочення педагогом своїх вихованців. Результати моніторингу освоєння освітньої програми в цьому випадку реєструються за допомогою спостереження. Фіксація даних здійснюється із застосуванням опитувальників. У них і знаходять своє відображення емпірично спостережувані якості учнів, а також навчально-професійні дії.

Методика тестових ситуацій. Даний спосіб моніторингу полягає у створенні педагогом спеціальних умов, в яких всі структурні компоненти навчально-професійної діяльності починають виявлятися найбільш виразно. У цьому випадку застосовуються прийоми у вигляді переривання навчального процесу, постановки додаткових уточнюючих питань, дозованої допомоги в освоєнні програм і т. д.

Опитувальний. Цей метод проведення моніторингу освоєння освітньої програми використовується для отримання інформації про розвиток кожного із суб’єктів процесу навчання. Для отримання необхідних результатів проводиться аналіз усних і письмових відповідей на спеціально підібрані стандартні питання. Подібна тактика дозволяє виявити сформованість та рівень вираженості основних елементів навчально-професійного процесу, особливості спрямованості педагогів та їх вихованців, а також ті чи інші навчально-пізнавальні якості і властивості.

Тестування. Цей метод надає собою суб’єктивний спосіб збору даних, що вказують на рівень розвитку педагогічних процесів і рівень психічного розвитку всіх суб’єктів системи ОУ. Істотним достоїнством тестування є його орієнтованість на норму. Це і дозволяє після отримання результатів порівнювати і зіставляти наявні дані.

Форми моніторингу

Спостереження в освітній діяльності може бути:

Стартовою діагностикою вихованості і навченості. Проводиться подібна форма моніторингу представниками психологічної служби. Отримані цими співробітниками результати надаються всьому педагогічному колективу. Надалі для підвищення продуктивності процесу освіти вчителі використовують у своїй роботі дані психологами рекомендації по корекції цих показників.

Експрес-діагностикою професійно і соціально важливих характеристик учнів. Це ще одна форма моніторингу педагогічного процесу. Застосовується вона для вивчення динаміки професійного розвитку протягом усього часу перебування учня в ОУ. Проводить експрес-діагностику психолог. Отримані ним результати згодом підлягають обговоренню педагогами, яким і належить оперативно внести корективи у навчальний процес. Такі дані служать гарною основою при побудові програми моніторингу освітніх результатів і проектування навчальних ситуацій і завдань. При виникненні в тому необхідність результати поточних і стартових спостережень розглядаються на проведених психолого-педагогічних консиліумах.

Фінішній діагностикою. Це моніторинг освоєння освітньої програми випускником. Отримані дані розглядають не тільки рівень формування старшокласником своїх соціально-професійних навичок, знань і умінь. За допомогою отриманої інформації проводиться діагностика ступеня розвитку тих якостей, які необхідні майбутньому фахівцю.

Цілі моніторингу

Для чого в педагогічному процесі вдаються до спостережень освітньої діяльності? Мета моніторингу полягає в отриманні зворотного зв’язку. Його проведення дає зрозуміти те, наскільки ефективно відбувається введення нового освітнього стандарту.

Деколи подібний процес є формальним. Саме на це і вкаже моніторинг, результати якого стануть явним свідченням того, що педагогічний процес ще не переорієнтувався на досягнення поставлених перед ними нових завдань. У таких випадках потрібно прийняття певних заходів на управлінському рівні. Адже зміна освітніх програм або умов при цьому не призведуть до трансформації навчального процесу. Таким чином, основна мета моніторингу в освіті полягає у визначенні того, мають місце ті зміни, які задані новими стандартами, і «працюють» вони на отримання необхідного результату.

Завдання моніторингу

Розроблена ФГОС система спостережень в освітньому процесі повинна дозволяти:

проводити якісний і кількісний аналіз педагогічної діяльності на рівні як ОУ, так і регіонів;
аналізувати дані про ефективність заходів, які застосовуються в системі освіти для введення і подальшої реалізації ФГОС;
визначати причини, які перешкоджають повному і своєчасному введенню державних стандартів;
виявляти динаміку якісних і кількісних показників, характерних для педагогічного процесу;
надавати допомогу при розробці рекомендацій по ефективному впровадженню ФГОС.

Цикли та етапи моніторингу

В системі спостережень над освітнім процесом існують свої ступені роботи. Вчені називають їх циклами та етапами моніторингу. Так, період від початку проведення робіт до остаточного надання отриманої аналітико-прогностичної інформації носить назву «цикл». Виходячи з предмету і мети спостережень його тимчасова тривалість може бути самою різною. Це місяць і чверть, триместр і півріччя, а також рік. У зв’язку з цим виділяють діагностику входить, поточну і підсумкову. Так, при проведенні моніторингу освітніх програм педагог проводить спостереження у перші дні занять. Таким чином, він отримує вхідну інформацію, що вказує на рівень підготовки дітей, на їх інтереси, можливості і здібності.

В подальшому моніторинг освітніх програм допомагає у визначенні ступеня засвоєння учнями теми дисципліни, її розділу або навчального матеріалу в цілому. Тривалість його проведення визначається числом вхідних в нього циклів, кожен з яких, у свою чергу, містить декілька етапів, а саме:

організаційно-підготовчий;
аналітично-діагностичний;
оціночно-прогностичний;
корекційний.

Кожен з них є процесуальним елементом спостережень. На першому з цих етапів ставляться цілі проведених спостережень з виявленням об’єкта моніторингу та основних напрямів відстеження та критеріїв оцінки. Тоді ж відбувається підбір діагностичних методів, які будуть використовуватися в роботі.

Для початку другого етапу характерно випробування критеріально-діагностичних інструментів. Початкові їх проби дозволяють переконатися в надійності вибраних засобів або ж вказують на необхідність внесення певних змін. Далі стає можливим приступити до безпосереднього збору даних по повній програмі моніторингу освітніх результатів, що вимагає дотримання правил здійснення даної процедури.

З переходом на наступні етапи відбувається обробка і систематизація зібраної інформації. Отримані дані піддаються аналізу і інтерпретуються. Це дозволяє сформулювати прогнозні висновки моніторингу та сформулювати ті чи інші висновки. При необхідності проводиться розробка корекційних заходів і рекомендацій.

Після такої підготовки моніторингової інформації вона підлягає поданню користувачам. При цьому заздалегідь зумовлена її частина може за різними каналами бути поширена зацікавленим в ній відомствам, особам, органам державного управління, ЗМІ, представників ділових кіл і т. д.

Наскільки успішним буде здійснення моніторингу? Якість цього процесу залежить від багатьох факторів. Позитивний вплив на проведені заходи здатне надати увагу, що проявляється органами управління освіти, а також керівниками навчальних закладів. При їх щирої зацікавленості в отриманні різноманітної, повної та достовірної інформації, членам служби моніторингу будуть гарантовані найсприятливіші умови для проведення робіт, доступ до потрібних джерел, а також можливість проведення бесід для отримання інформації від учнів, батьків і педагогів. Позитивний вплив на якість спостережень зробить і затребуваність отриманих даних у повному обсязі, а також прийняття після їх розгляду найбільш ефективних рішень з управління освітнім процесом.