Застрягти в кюветі, бруду на бездоріжжі, в глухому лісі – привід для початку паніки: як витягнути «ластівку» з грязі, встигнути обернутися до темряви. Корисно прислухатися до рекомендацій водіїв, які відповіли на запитання про те, як витягнути машину із бруду одному, вже пережили цей кошмар, і не одного разу.
Психологічні аспекти
Бездоріжжя – штука підступна. Вирушаючи по дорозі в лісову гущавину або село, слід бути морально готовим.
Збираючись в дорогу, необхідно мати в машині кілька корисних пристроїв, як мінімум лопату автомобільну, трос. Застрягши, не треба миттєво тиснути на педаль газу, це тільки погіршить становище, і процес порятунку затягнеться на годинник. Сумувати і журитися нема чого, все одно в глухому лісі допомогти нікому, завжди краще сподіватися тільки на себе. Заспокоїтися і діяти – єдиний шлях до швидкого порятунку. Особливо це стосується водіїв-жінок.
Зниження тиску в шинах як вірний метод виходу з ситуації
Бувалі водії рекомендують виїжджати на передньому приводі. Він дає більшу маневреність, тому задню частину необхідно звільнити від тягарів. Для цього потрібно перекинути вантаж з задніх крісел і багажника на передні сидіння.
Далі необхідно, за порадами експертів, знизити тиск у шинах. Для цього є три причини:
Що ще пропонується автомобілістам?
Варто застосовувати задній привід? При його використанні, щоб витягнути машину із бруду одному, можна розглянути таку схему. У цій ситуації потрібно завантажити задню вісь. Кермо ставимо прямо, не поспішаючи і акуратно рухаємося у зворотному напрямку. Для попередження пробуксовування ручного гальма потрібно затягнути.
Про доцільність розкачки
Досвідчені автолюбителі на питання про те, як витягнути машину із бруду одному, знають ще пару відповідей. Один з них – розгойдування: рухи вперед і назад.
Чому автомобіль не може відразу виїхати з глибокої бруду? Секрет – в АКПП, розрахованої на недопущення прослизання коліс. Перемикання передач у цій ситуації неможливо, як це робиться в механічній коробці. У зв’язку з цим спроби зрушити транспорт таким способом виявляться марними. Що тут порадити?
Як з’ясували раніше, для розгойдування автомобіля, функціонуючого на коробці-автоматі, рекомендувати використання задньої передачі марно. Краще починати рухатися до упору, а потім здійснювати маніпуляції в зворотному напрямку. Схему потрібно проробити кілька разів. Для здійснення руху важіль доведеться поставити в положення «D», а зчеплення – в положення «N».
Як розкрити «механіку»?
Професіонали дотримуються наступного думки в питанні виходу з такої ситуації:
Тип передачі вибирається залежно від того, в який бік простіше виїхати. Досягаючи максимуму, можна дати «сталевого коня» скотитися по траєкторії під своєю власною вагою. Після зупинки знову почати рух вперед.
Лебідка та її переваги
У цій непростій справі непогано допомагає автомобільна електрична лебідка 12V. Вибирають її перед поїздкою згідно з масою кузова. Вартість такого обладнання коливається від 15 до 70 тисяч рублів.
Бувають лебідки стаціонарні і портативні. Бренди Come up, Warn користуються особливим успіхом.
Забули інструмент будинку? Нічого не залишається, як майструвати його з підручних матеріалів. Основними складовими частинами стають держак лопати, гілка дерева. І добре було б використовувати плетені металеві троси і брусок із деревини. Брухт вбивається в землю із зусиллям і надійно, трос прив’язується до нього і до дерева. Не можна допускати провисання. Другий трос необхідно прив’язати до гілки і до автотранспорту. Виходить важіль, з допомогою якого можна витягнути застряглу машину.
Варто розглянути питання про вибір троса
Цей невеликий, але корисний предмет повинен бути в машині постійно. За правилами ПДР довжина буксировочного троса для легкового автомобіля повинна дорівнювати 4-6 метрів з кількістю розміщених прапорців червоно-білого кольору не менше двох. Ця річ стане в нагоді і в ситуації, коли водій залишився один, і коли йому може допомогти витягти машину з бруду інша людина.
Потрібно бути обережними з купівлею тросів від китайських виробників. В паспорті до виробу вони вказують одну довжину, а на ділі виявляється зовсім інший розмір. У непростій ситуації це може зіграти погану роль. При виборі продукту з меншою, ніж чотири метри, довжиною підвищується ризик зіткнення з буксировщиком. Занадто довге виріб також не варто купувати: це стане причиною незручності при маневрах і на поворотах.
Про матеріалі тросів
Зараз всі подумали про стали, як найбільш міцному сировину. Але часом металевими, сплетеними воєдино тяганиною користуватися не зовсім зручно. Чому? Відповімо на питання:
Не варто забувати розвантажити машину для якісного виконання маніпуляцій.
Порада: для висмикування авто одиничним ривком рекомендується застосовувати трос з капрону, сплетений в косичку.
Ідеальний вибір – мати на кінцях практичною «мотузочки» альтернативи гачкам: комфортніше, надійніше користуватися петлями шаклами. Це гарантія того, що транспортний засіб не открепится.
Трос – відмінний засіб для буксирування навіть поодинці. Можна обмотати його, складений удвоє, навколо дерева, закріпити на авто. В середину просунути між лініями палицю і починати нею закручувати трос, сприяючи витаскуванню автомашини з бруду.
Домкратный спосіб
Цей метод відомий з часів появи авто. Домкрат – предмет першої необхідності, який не можна забувати у гаражі. При застряванні в болотистих місцях він буде дуже до речі. Можна скористатися дошкою для забезпечення рівної поверхні для підстави. При її відсутності можна застосувати гумовий килимок. Головне завдання – підняти провідні колеса і покласти під них твердий матеріал – солому, каміння, гілки. Це допоможе підняти днище.
Про палочку-виручалочку
Багаторічна практика показала, що цей спосіб відмінно сприяє подоланню перешкоди і позашляховику, і легкового авто. Палиця може зіграти на руку господареві автотранспорту, буксуючого в багнюці. Її примотують скотчем до покришці.
На питання про те, як витягнути машину із бруду одному, кожен автомобіліст повинен мати відповідь, прокручений в умі до поїздки. Заздалегідь підготувавшись, цілком можна уникнути багатьох труднощів.
Реально проскочити бруд?
Сто разів треба було подумати, перш ніж на автомобілі, призначеному для міських доріг, слідувати за грунтовим маршрутами. В основному це відноситься до власників автоматичних трансмісій. На незнайомій стежці, коли вже починаються калюжі, краще зупинитися і пройтися вперед для огляду шляху.
Глинистий грунт надзвичайно підступна. Часом вона здається твердої, на ділі ж виявляється сильно розм’якшеною. Глина в швидкості забиває протектор, буксовка не змусить себе довго чекати навіть на рівному місці. Небезпечно також близьке розташування дерев вздовж колії: якщо кермо не послухається, є висока ймовірність врізатися в них.
Газувати на в’язкому грунті можна. Це посилить закопування коліс. Вигідніше включити другу швидкість з оборотами, аналогічними «холостим». Движок з властивою йому плавністю зреагує на натискання газу і не дасть застрягти.
Це зручно робити, виїжджаючи з ґрунтового ділянки на шосейну автомагістраль. Невеликі калюжки краще долати з розгону. Якщо застрягли в багнюці, пасажирам слід залишити салон для полегшення машини.
