На турецькому середземноморському узбережжі розкинулися величні гори, у вапняних відкладеннях яких утворилися льодовикові і карстові форми рельєфу: морени, кари, троги. Все це було сформовано в часи давнього зледеніння. Більш сучасні льодовики розташовані лише на вершинах Східного Тавра (гори Джило-Сат).
Про Тавре (Торос) і піде мова в цій статті. Назва цих гір походить від до індоєвропейської основи tor, taur, переводящейся як “піднесеність”, “гора”.
Коротко про географічне положення Туреччини
Це одна з небагатьох країн світу, яка знаходиться в двох частинах світу: в Азії і Європі. Основна частина – Анатолія, що знаходиться в Азії – займає більш 755 кв. кілометрів, що складає 97 % від загальної площі території держави. У зв’язку з цим Туреччину зазвичай відносять до азіатським країнам Близького Сходу. Фракія – історична назва Європейської частини. Займає вона південно-східну частину Балканського півострова (майже 24 кв. км – 3% від загальної території Туреччини).
По своїй конфігурації це держава нагадує витягнутий прямокутник. Протяжність його з заходу на схід дорівнює 1600 кілометрів, а ширина – 550 км.
Рельєф Туреччини
Якщо дивитися на географічну карту Туреччини, то можна помітити, що її територія має велику кількість гір і плоскогір’їв. Така розчленованість обумовлює вертикальну зональність ландшафтів природи, велика різноманітність культурних і дикорослих рослин. Туреччина за багатством своєї флори поступається, можливо, тільки різноманітності рослинності Кавказу.
Поєднуються на території цієї держави високі ущелини й гірські хребти, увінчані сніговими вершинами, з глибокими улоговинами, а також обширні сухі нагір’я з приморськими вічнозеленими рівнинами, потопаючими в субтропічній багатої рослинності.
Одним словом, Туреччина за характером свого рельєфу – гірська країна з середньою висотою над рівнем моря приблизно 1000 метрів. Практично вся її територія розташована на Малоазіатських нагір’я, до складу якого входять окраїнні Онтарийские і Таврские гори, а також розташоване між ними Анатолійське плоскогір’я, на якому височать активний на сьогодні вулкан Ерджієс (висота – 3916 метрів) і кілька вимерлих вулканів. Самий важкодоступний високий район – східна частина Туреччини ( Східно-Анатолійське або Вірменське нагір’я). Тут розташовані найвищі точки: Великий Арарат і Сюпхан (згаслі вулкани з висотами 5165 і 4434 метра); Немрут (діючий вулкан заввишки 3050 м). Низовинні рівнини, яких у країні мало, приурочені в основному до річкових гирл і до окремих зон морських узбереж.
Гори. Опис
Тавр (або Таурус, або Торос) – гірська система. Розташована вона на півдні Туреччини. Сюди входять кілька хребтів, які носять найменування Тавр з різними визначеннями. Гори Тавр складаються з Центральної, Західної і Східної частин. Найвищою точкою цього гірського регіону є вершина Демирказик, розташована в хребті Аладаглар. Висота її дорівнює 3806 м. Слід відзначити і високі піки Кызылкия (висота 3742 метра), Кызылъяр (3702 м) і Эмлер (3724 м).
Таврські гори утворюють західну гілку гірського ланцюга, яка перетинає Азію. Це Гімалайський гірський пояс. Турецька частина масиву проходить по південній межі провінції Анатолії і поділяється на кілька частин: центральну, південно-східну, західну та південну. Найвищі вершини знаходяться в південно-східній і центральній частинах, і гори ці важкодоступні для сходження.
Створює центральну частину Тавра хребта Аладаглар тягнеться за напрямом південний захід – північний схід (близько 50 км) і захоплює найвищий пік Демирказик, висота якого дорівнює 3756 метрів. Серед інших вершин можна відзначити гору Кизилкая (3725 метрів) і гору Вайвай (3565 м). Цей гірський хребет, що тягнеться по території трьох провінцій (Кайсері, Ніде і Адана), височіє між річкою Заманты і озером Эджемиш.
Природа
Вершини гір Тавр на сході досягають висот в межах 3000 – 3500 метрів, на заході – 2000 – 3000 метрів. Багато на Тавре річок (у тому числі, витоки річки Євфрат) та озер. Північні схили спускаються до напівпустинних територій і степах, а південні – у царство мальовничій вічнозеленої рослинності, вище змінюється гірськими луками і хвойними лісами.
Флора цього регіону представлена миртом, лавром, суничним деревом, ладанником, ліванським кедром та кипарисом. Багатюща рослинність Південного Тавра охороняється в декількох національних парках Туреччини: Немрут, Бейшехир-Гелю і Бейдаглари-Сахіль.
Річки Тигр і Євфрат
Ще з давніх давен були заселені берега цих великих річок. Між цими прекрасними природними водоймами виникла одна з найдавніших цивілізацій. Ця область називається Месопотамією, що в перекладі має значення “межиріччя”.
Річка Євфрат бере свій початок в місці злиття річок Мурат і Кара. Витік першого водойми розташований на південний захід від гори Арарат і на північ від озера Ван. Протікає він по територіях трьох держав: Іраку, Туреччини та Сирії.
Витік річки Тигр знаходиться в турецькому озері Хазар. На Вірменському нагір’ї. По території Іраку вона тече на протязі 1500 метрів. У міста Ель-Курна (Ірак) ці дві річки з’єднуються і утворюють річку Шатт-ель-Араб (або Арвандруд), яка впадає в Перську затоку Аравійського моря.
Висновок
Гори Тавр побачили на своєму віку чимало відважних полководців, які вели свої армії крізь ущелини хребтів півострова Мала Азія. Давним-давно вже стих шум тих жорстоких битв в річкових долинах Тавра. Сьогодні гучним місцем і найбільш відвідуваним туристами є території середземноморського узбережжя – величезного міжнародного курортного регіону Туреччини.
