Про термінологію
Щоб розібратися в явищі етики державних і муніципальних службовців, слід спершу звернутися до трактування термінології. Етика – слово, яке прийшло до нас із Стародавньої Греції. У мові цієї країни коренем терміна було слово «етос». На сучасний російську його можна перекласти як «гніздо». З часом сенс розширився. Терміном стали позначати стійку природу деякого явища, включаючи людину – її характер, моральні підвалини. Мораль і етика, як і моральність – досить однотипні поняття. І історія виникнення цих слів, і этимологическое наповнення мають чимало спільного. Багато вважають зазначені слова взаємозамінними. Однак відтінки сенсу для кожного з них кілька варіюються, в чому залежать від того, що за думку хотів передати говорить.
Говорячи про етику поведінки державного громадянського службовця, інших людей, що займають важливі посади, доводиться визнати: вона повинна підкорятися вимогам, параметрів, що регламентують погляди персон. Ознаками етики вважають специфічні особистісні особливості людей, що визначають їх ставлення до правової цінності й смислу права. Багато в чому саме такі персональні якості окремих громадян, задіяних у держслужбі, визначають соціальне свідомість, духовний рівень суспільного прогресу, строгість дотримання моральності. Як вважають багато хто, держслужбовці добре відображають ситуацію в соціумі в цілому.
