Етика державного службовця: типовий кодекс, професійна відповідальність

Думати, перш ніж робити

Етика поведінки державного службовця зобов’язує людину, прийнятого на таку роботу, у всіх вчинках керуватися в першу чергу здоровим глуздом. Кожна дія має бути чітко виваженим, мати раціональні обґрунтування. Перед вчиненням певного вчинку слід об’єктивно розрахувати його наслідки. Будь-яка дія здійснюється, якщо є визначена мета, до якої повинна прагнути людина, прийнятий на держпосаду. Постановка мети повинна бути логічною. При визначенні напрямків, прагнень треба чинити обдумано, керуватися розсудливістю, і вести себе у відповідності з цими правилами.

Етика службового поведінки державних службовців спрямована на підтримання репутації окремої людини, а через нього – всіх прийнятих на схожі позиції, а також всякого та кожного, хто служить суспільству. Отже, одним з пунктів якого типового кодексу є дотримання особистої репутації. Якщо персона зайняла державну посаду, її завдання – бути надійним партнером, гідним довіри людиною, яка вчиняє чесні вчинки.

Соціальна оцінка і думка про персональних властивості, позитивних і негативних якостях – все це формує репутацію персони. Потрібно пам’ятати, що в ціні ті, хто говорять прямо, ведуть себе щиро, здійснюють дії у відповідності з вимогами совісті. Лише така людина гідний довіри і має право називатися бездоганним. Саме така персона повинна займати державну посаду і служити суспільству. В якості партнера всякий службовець має виявляти себе надійним і стабільним. Співпрацювати захочуть лише з тим, хто гідний довіри, доводить це своїм виглядом і поведінкою, вірний своїм колегам і партнерам.