Ґрунт як основний джерело живлення рослин потребує різнобічному догляді та підтримці балансу агротехнічних показників родючого шару. Поряд з механічною обробкою у вирішенні подібних завдань активно застосовуються добрива і меліоранти. Комплексно способами поліпшення живлення сільськогосподарської рослинності займається хімічна меліорація, яка вивчає не тільки технологічні параметри застосування енергетичних добавок, але і екологічні аспекти стороннього впливу на ґрунтовий покрив.
Основні поняття меліорації
У перекладі з латинського «меліорація» означає поліпшення. Але стосовно до сільськогосподарської галузі її слід розуміти як цілком певний набір техніко-організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності сівозміни за рахунок стимуляції сприятливих ґрунтових умов. Сам характер впливу на родючий шар може бути різним, що і визначає базову поділ меліорації на види в залежності від методів підвищення продуктивності землі. Поряд з хімічними прийомами меліорації також застосовуються технічні та гідротехнічні методи, спрямовані на поліпшення водно-фізичних властивостей грунту. Однак тільки хімічні способи дозволяють докорінно поліпшити стан родючого шару по широкому спектру показників, що відбивається і на цифри врожайності. Але і хімічний підхід до меліорації неоднорідний. На базовому рівні виділяють солеобогатительные і кислоторегулирующие заходи, які по-різному регулюють вміст поживних елементів ґрунтового шару.
