Розібратися в сутності педагогічного процесу не завжди буває просто, незважаючи на те, що кожен з нас, так чи інакше, стикається з ним у житті, виступаючи як об’єктом, так і суб’єктом. Якщо розглядати це широке поняття у всій цілісності, то доведеться зупинитися на ряді моментів. Мова йде про принципи, структуру, функції, специфіку процесу педагогічної взаємодії і в чому іншому.
Розвиток наукових уявлень про педагогічному процесі
Досить довгий час дослідники дотримувалися позиції протиставлення двох найважливіших процесів розвитку особистості людини – навчання і виховання. Приблизно в XIX столітті ці уявлення стали змінюватися. Ініціатором став В. Ф. Гербарт, який стверджував, що ці процеси нероздільні. Виховання без навчання порівнянно з метою без засобів її досягнення, тоді як навчання без виховання є використання засобів без мети.
Глибоко розвинув цю гіпотезу великий педагог К. Д. Ушинський. Звертаючись до ідеї цілісності педагогічного процесу, він говорив про єдність навчального, адміністративного та виховного елементів.
Згодом внесок у розвиток теорії внесли С. Т. Шацький А. С. Макаренко, М. М. Рубінштейн.
Черговий сплеск інтересу до проблеми виник в 70-х роках XX століття. М. А. Данилов, В. С. Ільїн продовжили дослідження цієї теми. Сформувалося кілька основних підходів, але всі вони зводяться до ідеї цілісності та системності освітнього процесу.
